|
| кг/га | кг/га | ||||||
т/га | ||||||||
Ячмінь + б/р трави | ||||||||
Конюшина | ||||||||
Озима пшениця | 45 | 45 | 10 | 10 | 10 | 65 | ||
Цукрові буряки | 30 | 50 | 60 | 60 | ||||
Кукурудза на зерно | 15 | |||||||
Кукурудза на силос | 30 | |||||||
Горох | 30 | 30 | ||||||
Озима пшениця | 30 | 50 | 50 | 10 | 10 | 10 | 75 | |
Цукрові буряки | 50 | 60 | 60 | |||||
Кормові буряки | ||||||||
Кукурудза на силос |
Таблиця 6 Фактична система застосування добрив у прифермській
сівозміні
Кількість добрив за строками і способами внесення | ||||||||
Чергування | Основне | Припосівне | Піджив | |||||
культур | лення | |||||||
орга- | N, | P205, | K2О, | N, | Р205, | K2О, | N, | |
нічні | кг/га | кг/га | кг/га | кг/га | кг/га | кг/га | кг/га | |
т/га | ||||||||
Кукурудза на зеле- | ||||||||
ний корм + люцерна | 30 | 15 | ||||||
раз в 3—роки | ||||||||
Люцерна (вивідне | ||||||||
пасовище) | ||||||||
Кукурудза на силос | 40 | 90 | 60 | 60 | 15 | |||
Озимі на зелений | ||||||||
корм, поукісно ку- | 60 | |||||||
курудза на зелений | ||||||||
корм |
Таблиця 7 Фактична система застосування добрив у сівозміні
кафедри агрохімії (варіант № 4)
Кількість добрив за строками і способами внесення | ||||
органічні, | N, | Р205, | K2О, | |
т/га | Кг/га | кг/га | кг/га | |
Люцерна | ||||
Озима пшениця | 60 | 80 | 80 | |
Цукрові буряки | 30 | 140 | 180 | 180 |
Кукурудза на силос | 30 | 140 | 90 | 90 |
Озима пшениця | 90 | 80 | 80 | |
Горох | 30 | 60 | 60 | |
Озима пшениця | 20 | 80 | 80 | 80 |
Цукрові буряки | 30 | 140 | 180 | 180 |
Кукурудза на зерно | 90 | 90 | 135 | |
Ячмінь + підсів | ||||
люцерни |
Як бачимо, система застосування добрив у стаціонарі кафедри агрохімії за насиченістю органічними і минеральними добривами цілком відповідає вимогам інтенсивних технологій. У інших сівозмінах через недостатню кількість добрив в першу чергу удобрюються основні культури, такі як озима пшениця, цукровий буряк та інші.
Баланс гумусу є важливим показником, що обумовлює підтримання і збереження ефектиної та потенційної родючості грунтів. Найбільш оптимальним цей показник є в сівозміні стаціонару кафедри агрохімії і становить -120 кг/га на рік. Не зважаючи на те, що баланс гумусу є негативним, він блізький до бездефіцитного. Щоб баланс вважався бездефіцитнім, необхідно довести його до рівня хоча б -50 кг/га. Для цього необхідно збільшити норму гною на 1,2 т/га (з 13 до 14,2 т/га по сівозміні).
Баланс елементів живлення в стаціонарі кафедри агрохімії є близьким до оптимального і становить: азоту +8 кг/га, фосфору +34 кг/га, калію + 17 кг/га. Це цілком відповідає вимогам збереження родючості грунтів (за Прянишниковим). Баланс азоту, з одного боку, забезпечує зменшення мінералізації гумусу, з іншого, не допускає надмірного вмісту мінеральних форм азоту в грунті, що спріяє отриманню екологічно чистої продукції рослинництва, яка не містить значних кількостей нітратів. Інтенсивність балансу фосфору становить 140 %, тому рослини достаньо забезпечені рухомими формами фосфору. В інших сівозмінах через недостатнє