REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Архітектура → Архітектурні пам’ятки Коломиї

лісів, що іх безжально вирубували на потребу різноманіт- них промислів. Щоправда, в цьому відіграло значну роль і те, що в містах Польщі розпочали зводити капітальніші будівлі, а Коломия з іі розвиненими промислами І ічисленними німецькими та еврейськими колоністами була одним з перспективних міст Корони. Саме в цей час евреї забудували навколоринкову площу, зводили нову синагогу, а в північно-західній околиці міста німецькі колоністи споруджували житлові будинки, школи та німецький костел.

Різноманітні зміни в будівництві Коломиї розпочалися з входом після розпо- ділу Польщі 1772 Галичини до складу Австріі. Можна навідь стверджувати, що з цього часу в Коломиі починае розвиватись архітектура масова, котру творили буді- вельники-ремісники, дотримуючись народних традицій, а архітектура офіційна, яку формували певні ідеологічні завдання, що ставилися перед архітекторами-фахівцями замовниками такоі архітектури були влада, церква та, звісно, багата шляхта разом з молодою буржуазіею.

1775 року в Коломиї в стилі барокко будуеться величний парафіяльний костел. З польської мініатюри довідуемося, що це був великий кам"яний собор, сті- ни котрого чітко членувалися на яруси й були прикрашені пишним архітектурним декором, вікна великі і витягнуті по вертикалі. 1830 року костел частково згорів, майже повністю було знищено його зовнішній вид. Під час відбудови костелу, що продовжувалась аж до 1895, значно змінено його зовнішній вид та інтер"яр, спрощено декоративну пластику фасадів, зменшено різні кам2яні деталі та скульлп- туру головного фасаду. Крім парафіяльного костелу, збереглося і графічне зображення зовнишнього виду великої синагоги. Наприкінці 18 ст. синагогу було перебудовано, стіни прик- рашено численними декоративними елементами барочного стилю: на жаль, нічого не можна сказати про її інтер"ер, що також зазнав певних змін під час реставрацій- них робіт 1798.

З 18 ст. до наших часів не збереглися, крім згаданих вже, жодних споруд, натомість 19 ст. у відношенні архітектурних пам"яток – багатіше. По-перше, з кінцем19 ст. з"явилися в Коломиі перші листівки, на котрих зображено вулиці та площі міста, а з 20 ст. коли в Коломиі розпочав свою діяльність Оренштайн Яків, друкували численні листівки з видами центру та різних кутків міста – рисунки його забудов, вул.Костюшки, Собеського, Ягайлонської, алеї Вольносці, пл.Карпінського парку з пам"ятником А.Міцкевичу, видами окремих будинків та цілих архітектур- них ансамблів – військових казарм, ратуші, гімназіі, казарм на Курцвайлівці, ев- рейськоі школи, спортивного товариствап "Сокіл", костелу езуїтів на вул. Крашевсь- кого тощо. По-друге, до наших часів майже всі будинки дійшли з незначними змі- нами, тому вести мову про архітектуру Коломиї пізніших часів значно легше. З листівок і збережених забудов, з газетних повідомлень довідуемось, що вже в цей час в міському уряді створено так званий інженерний відділ, в обов"язки якого входило стежити за плановістю розбудови міста. Саме в цей час вулиці роблять значно ширшими і прямими, деякі вже до початку 20 ст. викладаються кам"яними плитами. Ті ж вулиці, що безпосередньо лучилися до центральних торговельних шляхів, вимощувалися шутром, пізніше- кам"яними плитами різних форм. Уже з кінцем 19 ст. вулиці перестають виконувати роль лише магістралі для руху людей І транспорту, але поступово організовують навколишню забудову. По-трете, преса, украінська і польська, починаючи з 19 ст. подае багато різних і цікавих у плані ар- хітектури повідомлень про загальне ббудівництво в Коломиї, про спорудження окремих громадських будинків. Так " Газета Коломийська " сповіщала про завер- шення будівництва церкви Св. Михаїла /1855/ гімназіі /1875/, ратуші і магістрату /1877/, ощадноі каси /1892/, гончарноі школи /1893/, нового приміщення операцій- ного залу почти /1895/, скарбничого ураду /1897/, езуїтського костелу /1898/, про добудову залізничного вокзалу /18989/, міської лікарнгі /1905/, Народного дому /1901/, тощо. Зі сторінок Коломийських газет довідуемося про причетність до спо- рудження в Коломиї приватних будинків відомих тоді архітекторів Висякевича, Кшичковського, Бакера, Левинського, Лушпинського, Захаріевича.

Як і у всій Галичині, в Коломиї з середини 19 ст. будівництво житлового і побутового призначення переймаеться елементами механічного поеднання різних стилів, як в одній будівлі так і різних. Одніею з фаз цього стилю був відомий в деяких західноевропейських краінах так званий віденських ренесанс". Прояви цього сталюпомітні в багатьох будовах Коломиї. Іх фасади оформлено із застосуванням класичних архітектурних форм в поеднанні з ьбагатством рельефів і різного виду скульптури. А в останніх роках 19 та на початку 20 ст. в архітектурі Коломиї прояв- ляються ознаки нових фаз еклектики – стилів модерн та функціоналізму. У модерні збудовані будинки на вул. Театральній, 36, приміщення Будинку школяра, будинки на пл.Ірчана.

Ознаками функціоналізму помічено декілька будинків у Коломиї, але найвиразніше цей стиль виявився в будинку 23 по вул.Театральній та 21 на вул.

Шевченка.

З поширенням на західноукраїнських землях украінського архітектурного стилю, в Коломиї з"являються громадські та приватні споруди, в зовнішніх формах котрих чітко проступають елементи народного дерев"яного будівництва Це насам- перед приміщення 2Сокола", збудоване за проектом архітектора Леванського /1900/ а також декілька особняків, здебільшого знесених. У період між двома світовими війнами, властиво до 1939 року, за час польського панування визначних громадських будинків в Коломиї не зведено, але в місті з"явилося багато приватних будівель, в архітектурі котрих пластика стае лаконічною і простою. Стіни менше прикраша- ються орнаментикою, а якщо її і вводять, то лише такою мірою, щоби вона підкреслювала архітектурну форму. Такі будинки споруджувалися на околиці міста, Здебільшого, в мальовничих куточках Коломиї.

Після другої світової війни в Коломиї, за винятком декількох, залишилися всі визначні архітектурні пам"ятки. Проте, за дуже короткий повоенний час більша частина з них опинилася або в понівечиному стані, або ж була цілковито понищена.

цілковито понищено парафіяльний костел з його цікавою декоративною пластикою езуїтський костел перетворено на склад магазину "Меблі", знищено інтер"ер Спаської церкви, а в більшості ббудівель втрачено іх первісні стильові ознаки. натомість, вирішуючи проблему житла, при масовій економиіі будівельних засобів використовуючи постанову ЦК КПРС про боротьбу з надмірностями а архітектурі, зведено декілька житлових районів, будинки котрих вражають убогістю і диском- фортом / вул. Бендери, Лисенко /. Всі ці чинники призвели до певного нехтування проблемами форми, використання пластичних засобів.

З кінця 1960 років в Коломиї широко використовують так званий принцип вільноі забудови, що призвело до невпорядкованого розташування будинків і утруднень в оріентаціі в архітектурному середовищі.

Організація поточного виробництва житлових приміщень, що розпочалась в Коломиї з початку 1970 років, так само призвела лише до часткового вирішення житлової проблеми, а в галузі архітектури – до створення кварталів і цілих мікро- районів однотипних, подібних будов. Іноді архітекторам вдаетьсяплідно використати таку подібність, створивши з одинакових будинків приевний архітек- турний комплекс / вул.Довженка, Франка/.

Трохи згодом в Коломиї розпочинаеться спорудження різнотипних громадських споруд, різних насамперед, за конструктивними рішеннями, плану- ванням приміщень. Такі будинки зводили за типовими проектами, що значно скорочувало час на проектування, сприяло вигідним умовам для індустріального способу ведення будівництва. До таких будівель належать школи № 2,4,6, дитячі садки та ясла, кінотеатр ім.Ірчана, лікарня дитяча та центральна районна. Плану- вання таких будинків зручні, вигідні, в них вміло відпрацьовано просторові рі- шення при мінімальних економічних затратах. Проте вони позбавлені індивідуаль- них рис, без чого не існуе архітектури як мистецтва.

Спорудження архітектурних комплексів в Коломиї 1980-1990 широко проводилося поза існуючими межами міста. Це будівництво сформувало нові просторові композиціі / вул.С.Стрільців/, будинки в котрих розміщено в різній конфігураціі, ала невдало використано ландшафт.

Останнім часом важливу роль відіграють і малі архітектурні форми. Особливо це помітно в індивідуальному будівництві. Створено нові типи мікрорайонів, котрим властиве організована планувальна структкра й сучасні архітектурні риси. У багатьох індивідуальних проектах архітектурні форми відповідають сучасним стильовим напрямкам.


 
Загрузка...