REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Архітектура → Костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії і монастиря Бернардинів у Гвіздці

ст.).
6-7. Голубі з рипсу, вишитого шовком у вигляді узору річки з хвилями і квітами (II пол. XVIII ст.).

2.2. Кляштор.


Мурований з цегли, з використанням каменя, штукатурений. Має круглі крила. Двоповерховий. Прилягає до костела з південного боку, з яким утворює внутрішній дворик квадратної форми. З дворика уздовж стін є внутрішні коридори з вікнами, а за коридорами є келії.
На першому поверсі з заходу, у фронтовому крилі, розміщене службове приміщення, магазин, в південно-західному куті - кімната.
В південному крилі - салон, архів, концелярія , парафіяльна, розмовниця і сіни.
В східному крилі - кухні і сіни, що виходять на город.
На другому поверсі в усіх крилах - кімнати з передпокоями. А в східному крилі - салончик і комора. Сходові клітки прилягають до костела в східному і західному костелах. Приміщення в середині має вигнуті хрестоподібні склепіння.
Усі стіни завершені профільованим карнизом, скріпленим на кутах виступом.
До кута (зі східної сторони) прилягає до стіни нерегулярний додаток.
Вікна прямокутні, оточені рамою. В кожному крилі є вхід до кляштору.
Із сходу - простий портал, завершений трикутним причілком.
Дахи двохспадові з люкертами.

2.3. Огорожа костелу і кляштору.

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Цегляний мур.


Кляшторний комплекс оточений цегляним штукатуреним муром.
Дзвіниця з 1776-1778 років перебудована в 1899-1902 років. Мурована з каменя, у формі двоповерхової з двома входами брами. Нижня частина обрамлена замкненими півкруглими проходами, з'єднаними зі сходу сліпими порталами.

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Дзвіниця.

Верхня частина значно вужча від долішньої і з'єднана плоскими волютами і вазонами та розчленована пюсканськими пілястрами. На осі пілястри двосторонньо подвійні, по бокам - парні пілястри. Верхня частина завершується карнизом , багатоступінчастим , профільованим виламаним над підпорами, а також з'єднаний з фрагментами півкругового причілка. На осі - кам'яна різьба:
Матір Божа Непорочна. По боках - Ангелочки на колінах.
У верхній пройомах дзвіниці - два дзвони.
Перед фасадом костела, на його осі; знаходиться кам'яна різьба Святого Яна з Дуклі (II чверть XVIII ст.), поставлена на високому кам'яному постаменті в формі філяра, композиційного на цоколі.

3. Стан збереження.


Костел і кляштор знаходяться в занедбаному стані. Склепіння святині має вздовж глибоку тріщину, конструкція мурів порушена. На стінах у багатьох місцях обпала штукатурка і карнизи.

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Стан збереження.

З майна залишилось на місці сильно пошкоджені структури вівтарів, а також рештка місць для органів.
Різьба в нішах фасаду надто понищена деревоїдами. Частина речей костельних свідомо знищена, частина ж - викинена в ставок, що поблизу.
Деяке обладнання в 1945 році було перевезено до монастиря бернардирів в Ліжаєвську.
Вдалося ідентифікувати лише частину одежі (дотепер, досі невпорядковані і не розпізнані капи).
Різьблена дерев'яна фігура Матері Божої Непорочної із верхньої частини фасаду перенесена до костелу і знаходиться в основі вежі.

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Різьблена дерев'яна фігура
Матері Божої Непорочної


А пошкоджені різблені фігури Святого Михайла Архангела і дві невизначені святі особи (припускається, що це Марія Магдалена і Свята Катерина) зберігається в художньому музеї Івана-Франківська.

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Костел   Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії   і монастиря Бернардинів у Гвіздці

Фігура Святого
Михайла Архангела

Ів-Франківськ, музей.

Невизначений святий
Ів-Франківськ, музей.

Невизначений святий
Ів-Франківськ, музей.

Там же повинен би бути Розп'ятий Христос з головного вівтаря, якого не вдалося відшукати. Декілька фігур зберігається у місцевій православній церкві. Окремі невизначені предмети мали вивезти жителі Гвіздця до Нової Солі і Любенчина, що в Зеленогурському воєводстві.
У монастирському будинку змінений внутрішній вигляд. Власне, на першому поверсі - немало збудовано роздільних стін.
На другому поверсі стіни розібрані для змін в кімнатах. Ліквідовано склепіння і замінено стропами. Частину коридорів замуровано. Мурована огорожа майже знищена.

4. Опис художньої проблематики.
Проблематика архітектури костела у Гвіздці недавно виявлена.


Недавно знайдено матеріали, які залишив професор Збічнев Горнунч, дозволяється визнати Францішка Ксаверого Кульчинського (19.06.1738 - 1780 рр.), неабиякого фахівця, що вплинув на визначення форми Гвіздецького костела. Як відомий будівельник, Кульчинський керував в 1765 році роботами біля фасаду костела Св. Антонія братів конвентуальних у Львові. Сімдесяті роки XVIII ст. є періодом найвищої діяльності Кульчинського.
Він мав широкі зв'язки з львівськими архітекторами. Він керував, досить уміло, будівництвом за проектами, переданими з Риму.
Останнім часом літургічна одежа, що походить з Гвіздця, була проаналізована в Парижі, присвяченій гафтувальній техніці XVIII ст., яка і зберігається в музеї Провінції Польскої О.О. Бернардинів в Лєжайску.
З решти майна особливої уваги заслуговує уціліла кам'яна різьба і дерев'яна (Матір Божа Непорочна, яка знаходиться вгорі на фасаді, фігури святих в нішах фасаду, Матір Божа Непорочна на дзвінниці і святий Францішек).
Вони є кращими зразками ІІ половини XVIII ст від Львівської школи.
На цій основі виділяються фігури, які зберігаються в музейних запасниках в Івано- Франківську (Станіславові). А зазначені праці з 1767 р. Діонідія Станетті не у "Львівському" стилі.
Це є скульптури, що належать до давнього головного вівтаря, виготовленого в 1739 році. Той вівтар був у 1888 р. спалений. Врятовані фігури були вставлені до нової архітектури. Тільки одна з різьб, що знаходиться в Івано-Франківську, із зображенням Святого Михаїла відповідає описові нового вівтаря - 1890-1892 рр.
Відомості відносно образа вівтарного, виконаного сестрами з Язловця, можна довести гіпотезою про авторство Целіни Міхаловської (1837-1917 рр.), дочки Петра, законниці в Язловецькому монастирі (від 1867 р.), що намалювала праці такого виду.


 
Загрузка...