Корисна інформація з астрономії
Таблиці астрономічних розрахунків.
Визначні дати освоєння космосу
І. ДОВІДКОВА ТАБЛИЦЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АСТРОНОМІЇ
(ВЕЛИЧИНИ КОРИСНО ЗАПАМ'ЯТАТИ)
Видимий кутовий діаметр Сонця і Місяця 1/2°
Нахил екліптики до екватора 23 1/2 °
Весняне рівнодення ........ близько 21 березня
Літнє сонцестояння ........ 22 червня
Осіннє рівнодення ......... 23 вересня
Зимове сонцестояння ........ 22 грудня
Тривалість року .......... 365 діб 5 год 49 хв
Тривалість синодичного місяця (проміжок
між двома однаковими фазами Місяця) 29 1/2 доби
Тривалість зоряного (сидеричного) місяця
(період обертання Місяця навколо Землі) 27 1/3 доби
Середній радіус Землі ....... 6370 км
Різниця екваторіального і полярного радіусів Землі ........... 21 км
Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі ............. 1/4
Діаметр Сонця порівняно з діаметром
Землі ............. 109 діаметрів Землі
Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі
Найкоротший період обертання планети
(Меркурія) ........... З місяці (88 діб)
Найдовший період обертання планети
(Плутона) ............ 250 років
Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі
Температура поверхні Сонця ..... 6000 К
Середній період зміни кількості сонячних
плям .............. 11 років
Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км
Середня відстань Землі від Сонця, або
1 астрономічна одиниця ....... 150000000 км
Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Землі від Сонця ............ 0,4 а. о.
Середня відстань від Сонця до найдальшої
планети (Плутона) ......... 40 а. о.
1 парсек ............ 206265 а.о., абоЗ св. року
Число зір, що їх видно неозброєним оком близько 6000
Температура зір .......... від 3000 К (червонізорі) до 30 000 К (голубуваті зорі)
Вік земної кори .......... близько 5 млрд. років
ВІК СОНЦЯ. ........... -6 млрд. років
Поперечник нашої зоряної системи Галактики. ........... 100000 св. років
Відстань до найближчої спіральної зоряної
системи — галактики в сузір'ї Андромеди 2000000 св. років
II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
— альфа — йота — ро
— бета — каппа — сигма
— гамма — ламбда — тау
— дельта — мі (мю) — іпсилон
— епсилон —ні (ню) — фі
— дзета — ксі — хі
— ета — омікрон — псі
— тета — пі — омега
III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР
Алголь — Персея Кастор — Близнюків
Альдебаран— Тельця Міцар — В- Ведмедиці
Альтаїр — Орла Поллукс — Близнюків
Антарес — Скорпіона Полярна — М. Ведмедиці
Арктур — Волопаса Проціон — М. Пса
Беллятрікс — Оріона Регул — Лева
Бетельгейзе — Оріона Рігель — Оріона
Вега — Ліри Сіріус — В. Пса
Денеб — Лебедя Спіка —— Діви
Капелла — Візничого Фомальгаут— Південної Риби
IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР
У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольору: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, , — повільно змінюються внаслідок переміщення земної осі.
Зоря | Зоряна величина, т | Пряме сходження, а | Схилення, б | Спек- траль- ний клас** | Темпе- ратура | Відстань у парсеках |
Тельця Оріона Візничого Оріона В. Пса Близнюків М. Пса Близнюків Лева Діви Волопаса Скорпіона Л"ри Орла Лебедя Південної Риби | 1,06 0,34 0,21 0,92* -1,58 1,99 0,48 1,21 1,34 1,21 0,24 1,22* 0,14 - 0,89 1,33 1,28 | ГОД ХВ 4 33,0 5 12,1 5 13,0 5 52,5 6 42,9 7 31,4 7 36,7 7 42,3 10 05,7 13 22,6 14 13,4 16 26,3 18 35,2 19 48,3- 20 39,7 22 54,9 | 0 / + 16 25 -8 15 + 45 57 + 7 24 -16 39 + 32 00 + 5 21 + 28 09 + 12 13 -10 54 + 19 27 -26 19 + 38 41 + 8 44 + 45 06 -29 53 | к в о М А А Р К А В К М А Р А А | 103К 3,5 12,8 5,2 3,1 16,8 10,4 6,9 4,6 13,2 16,8 4,7 5,1 10,6 8,4 9,8 9,8 | 20,8 330 13,7 200 2,7 13 3,5 10,7 25,6 47,7 11,1 52,5 8,1 5,0 290 7,0 |
* Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація. |
V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської території країни треба прагнути виконати якомога більше спостережень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.
Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, колр вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.
Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх видимості можна визначати, користуючись "Шкільним астрономічним календарем" і рухомою картою зоряного неба.
Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Полярною зорею слід визначити напрями сторін