REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Банкiвська справа → Національний банк Республіки Білорусь

обіг банкнот і монет, що є законним платіжним засобом на території Республіки, про узгодження випуску цінних паперів банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями у випадках, про встановлення нормативів обов'язкових резервів, що депонуються в НБРБ, про граничні процентні ставки по операціях банків з грошовими коштами фізичних і юридичних осіб.[2]

4.Функції Центрального банку. Головною метою НБРБ є робота по проведенню грошового обігу в країні. НБРБ виконує наступні основні функції:

1. Розробляє основні напрями грошово-кредитної політики і спільно з Урядом забезпечує проведення єдиної грошово-кредитної політики в порядку, встановленому законодавчими актами;

2. Здійснює емісію грошей;

3. Регулює кредитні відносини;

4. Є для банків кредитором останньої інстанції, здійснюючи їх рефінансування;

5. Здійснює валютне регулювання і валютний контроль;

6. Виконує функції центрального депозитарію державних цінних паперів і цінних паперів НБРБ;

7. Здійснює випуск (емісію) цінних паперів НБРБ;

8. Здійснює державну реєстрацію банків і небанківських кредитно-фінансових організацій та ліцензування банківської діяльності;

9. Встановлює правила і порядок здійснення банківських операцій;

10. Організує розрахункове і касове обслуговування Уряду;

11. Формує золотий запас Державного фонду дорогоцінних металів і коштовних каменів і здійснює оперативне управління ними в межах своєї компетенції;

12. Встановлює ціни купівлі-продажу дорогоцінних металів і коштовних каменів при здійсненні банківських операцій;

13. Укладає угоди з центральними банками і кредитними організаціями іноземних держав.[2]

5. Інструменти грошово-кредитної політики. НБРБ поряд з монопольним правом випуску банкнот зобов'язаний забезпечити стабільність білоруського рубля. Для цього він використовував і використовує традиційний набір інструментів грошово-кредитного регулювання:

- облікова (дисконтна) політика;

- операції на відкритому ринку, які полягають в продажу або купівлі центральним банком у комерційних банків державних цінних паперів, банківських акцептів та інших кредитних зобов'язань.

- встановлення норм обов'язкових резервів комерційних банків, що, з одного боку, сприяє поліпшенню банківської ліквідності, а з іншою є прямим обмежувачем інвестицій. Зміни норм обов'язкових резервів - метод прямої дії на кредитоспроможність банків.

- управління золотовалютними резервами;

- емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Пріоритетними напрямами грошово-кредитного регулювання в 2006 р. були:

1. забезпечення нарощування грошової пропозиції;

2. стимулювання довгострокового інвестиційного кредитування;

3. підтримка процентних ставок грошового ринку на реальному позитивному рівні;

4. стабілізація валютного ринку;

5. забезпечення стійкості національної валюти і розрахунково-платіжного процесу.

Для задоволення економічного обороту розрахунково-платіжними засобами, виходячи з намічених на 2007 р. об'єму зростання реального ВВП на 3-4 %, обмеження рівня інфляції до 4-5% в середньому за місяць і дефіциту державного бюджету, приріст грошової маси планується в розмірі не більше 4,5-5 % в середньому за місяць, а збільшення чистих внутрішніх кредитів НБРБ не більше 35,037 трлн. р. за рік. [7]

6. Організаційно - правові особливості Центрального банку. НБРБ спільно з Урядом щорічно до 1 жовтня представляє Президенту основні напрями грошово-кредитної політики на черговий рік; щокварталу інформує Президента і Уряд про об'єм емісії грошей та розміри золотовалютних резервів.[2]

НБРБ не відповідає за зобов'язаннями Уряду, а Уряд не відповідає за зобов'язаннями НБРБ. В цілях вдосконалення грошово-кредитної політики і банківської системи при НБРБ створюється Консультативна рада, у функції якої входить надання банку експертних, інформаційних і консультативних послуг. Головою Консультативної ради є Голова Правління НБРБ.

НБРБ і його установи звільнені від сплати всіх видів податків, зборів і мит. Проте, він бере участь у формуванні доходів бюджету, оскільки частина прибутку, у встановленому розмірі, перераховується до республіканського бюджету. Свої доходи НБРБ і його установи одержують виключно від банківської діяльності. Вони не можуть бути акціонерами в інших банках, за винятком Зовнішекономбанку, Беларусбанка і банків за кордоном.[4]

Проблема створення ефективної банківської системи має особливе значення, зважаючи на такі фактори:

- незавершеність процесу ринкової трансформації банківського сектора;

- недостатній досвід комерційної діяльності банків в умовах ринкової економіки; - недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків;

- неадекватність системи внутрішнього контролю та аудиту в банках стану банківської системи.

У світовій практиці спочатку десятиріччями, століттями формувалася банківська система, а потім уже система регулювання та нагляду. У Білорусії ці процеси відбуваються паралельно, що є, безумовно, ускладнюючим фактором. Водночас країна має й деякі переваги - вона може і повинна скористатися накопиченим світовим досвідом у галузі банківського регулювання та нагляду.[6]

Розділ ІІ

1. Організація готівкового грошового обігу Центрального банку. Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, нетоварних платежів та розрахунків. Для аналізу кількісних змін грошового обороту на певну дату і за певний період використовуються показники - грошові агрегати, яких у Республіці Білорусь нараховується чотири. Агрегат М1 включає готівкові гроші в обороті та засоби на поточних рахунках. До агрегату М2 відносять агрегат М1 і строкові та ощадні депозити в комерційних банках. Агрегат М3 дорівнює агрегату М2 плюс ощадні депозити у спеціалізованих кредитних установах. Агрегат М4 включає агрегат М3 і депозитні сертифікати великих комерційних банків.[5]

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу НБРБ здійснює: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

4) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

5) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Велику роль у регулюванні грошового обігу відіграє антиінфляційна грошова політика НБРБ. До функцій НБРБ належить монопольне право емісії грошей. Щорічно банк вирішує у якій мірі та у якому напрямку змінюється грошова маса у країні. Результати рішень банку зажди висвітлюються у засобах масової інформації. За допомогою відсоткових ставок банк має змогу у тій чи іншій мірі змінити кількість готівки в обігу.[4]

2. Кредитні відносини між Центральним банком та комерційними банками. Як відомо, комерційні банки є установами, які не можуть функціонувати ізольовано від економічного середовища. Держава, в першу чергу зацікавлена в підтримці бездоганної репутації


 
Загрузка...