REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Банкiвська справа → Національний банк Республіки Білорусь

банків, встановлює їм певні обмеження, нормативи, як обов'язкові для виконання, так і рекомендаційні, які регулюють діяльність банків з метою забезпечення їх надійності, ліквідності, платоспроможності. Це проводиться перш за все за рахунок облікової, або дисконтної, політики, а також встановлення норм обов'язкових банківських резервів. [6]

Основні проблемні завдання банківського регулювання та нагляду:

- забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

- захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства;

- створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.

НБРБ проводить державну реєстрацію банків і кредитних установ у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, а також ліцензування банківських операцій.

Встановлює для банківської системи та кредитних установ єдині правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів.[2]

З метою підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей НБРБ надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов'язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною перебудовою економіки.

Надання комерційним банкам короткострокових кредитів здійснюється через аукціон, що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до централізованих кредитних ресурсів. Запроваджено ломбардний кредит. НБРБ як центральний банк держави постійно здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків.

У Білорусі НБРБ зареєстровано близько 40 комерційних банків. Найбільшими банками за розміром статутного капіталу залишаються колишні державні спеціалізовані банки. Так, провідне місце займають АКБ "Белагропромбанк", і АКБ "БелПромстройбанк", АКБ "Білорусь". До найбільш крупних банків також відносяться АКБ "Белбізнесбанк", АТ "Білоруський інвестиційний банк", АКБ "Пріорбанк". Більше десяти банків мають генеральну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті. [5]

Розмір власних капіталів банків в еквіваленті євро на 01.06.2006 склав 406,2 млн. євро, на початку року він був дещо вищий і дорівнював 413,5 млн. євро. Враховуючи вірогідні негативні наслідки інфляції, банкам необхідно прийняти комплекс заходів по подальшому нарощуванню власного капіталу, особливо статутного фонду, не допускати зайвого витрачання засобів на власне споживання. [7]

3. Центральний банк як фінансовий агент уряду. НБРБ здійснює діяльність відповідно до Конституції, Банківського кодексу, законів, нормативних правових актів Президента, справжнього Статуту і незалежний в своїй діяльності. НБРБ не здійснює безпосередньо кредитування суб'єктів господарювання, але йому належить виняткове право надання кредиту Уряду і місцевим органам влади. При цьому законодавчо встановлено, що сукупна сума кредитів Уряду і місцевим органам не повинна перевищувати 5% від розміру валового національного продукту даного фінансового року. НБРБ консультує Уряд в таких областях, як управління національним боргом, валютна й кредитно-грошова політика. Крім того, він є представником Уряду в фінансових операціях останнього. Основним завданням НБРБ у є розробка й проведення кредитно-грошової політики.

НБРБ тісно співробітничає з МВФ, Світовим банком і ЄБРР, має кореспондентські рахунки у ряді зарубіжних країн. За дорученням Уряду бере на себе як представник Республіки зобов'язання і здійснює операції, зв'язані за участю Білорусі в роботі міжнародних організацій.[6]

4. Організація міжбанківських розрахунків. У1990-1994 рр. була проведена реструктуризація мережі банків:

- створення НБРБ,

- формування НБРБ власної мережі регіональних управлінь,

- перетворення установ державних спеціалізованих банків у самостійні комерційні банки,

- утворення нових комерційних банків.

Починаючи з 1991 р., взаємні розрахунки між комерційними банками стали здійснюватися на основі встановлення кореспондентських відносин з відкриттям кореспондентських рахунків один у одного або через рахунки, відкриті в НБРБ. У 1992-1993 рр. в Республіці Білорусь використовувалася модель міжбанківських розрахунків за кореспондентськими рахунками, відкритими в регіональних управліннях НБРБ. Оброблялося в середньому 1 млн 600 тис. платіжних документів за день.

У 1992 р. було розроблено "Концепцію створення системи електронного грошового обігу". Ця концепція передбачає впровадження в народне господарство нової технології обслуговування банків, організацій та фізичних осіб, заснованої на виконанні різноманітних платіжних операцій за безпаперовою комп'ютерною технологією. Така система має назву "система електронного переказу фінансових послуг або електронного грошового обігу" (СЕГО). Вона є розвитком традиційних видів платіжних послуг на основі нової методології. Реальністю були обумовлені такі основні риси розробленої системи електронних міжбанківських розрахунків:

1)невисока вартість розроблення та експлуатації (включаючи витрати на технічне обладнання);

2)надійність та уніфікованість програмних та апаратних засобів системи; 3)стислі строки впровадження;

4)простота експлуатації програмно-технічних засобів, особливо засобів, призначених для комерційних банків;

5)невеликі витрати часу та коштів на навчання персоналу.

Базовими рішеннями під час створення системи були:

- цілковита відмова від паперових носіїв інформації;

- використання персональних комп'ютерів;

- ієрархічно-мережева побудова системи.

Запроваджена система не має аналогів у країнах колишнього Радянського Союзу і наближається до рівня відповідних систем розвинутих країн Європи і світу. Програмне забезпечення та засоби захисту інформації системи електронних міжбанківських розрахунків НБРБ (або "системи електронних платежів" - "СЕП") були розроблені фахівцями НБРБ. На 1 січня 1994 р. практично всі філії комерційних банків були підключені до системи електронних міжбанківських платежів. Це дало змогу відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо та значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку і конфіденційність банківської інформації.

Упровадження системи електронних платежів дало змогу досягти таких принципових результатів:

- прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

- зменшення документообігу;

- зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

- вивільнення грошової маси;

- посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку НБРБ на цей стан;

-підвищення можливостей НБРБ контролювати здійснення платежів; -значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції,


 
Загрузка...