REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Банкiвська справа → Національний банк Республіки Білорусь

Валютні обмеження застосовуються, за умов хронічних і досить великих дефіцитів торговельних балансів, що характерне на даний час для Республіки Білорусь. За таких умов країна змушена вводити певні валютні обмеження з метою досягнення збалансованості зовнішніх платежів та надходжень.[6]

5.3. Курсова політика Центрального банку. Проведення зваженої та обґрунтованої курсової політики є головною метою валютного регулювання НБРБ.

Валютний курс - ціна одиниці іноземної валюти, виражена у національній грошовій одиниці.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. За його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Відповідно до цього валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей. Зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту та зростанню експорту, і навпаки - зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту та падіння експорту. НБРБ у своїй курсовій політиці використовує загальновизнані методи валютного регулювання, а саме:

- валютні інтервенції,

- дисконтну політику,

- валютні обмеження.[7]

На даний час для всіх резидентів та нерезидентів на території Республіки Білорусь діє єдиний порядок установлення і використання курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, який визначається НБРБ.

В Республіці Білорусь механізм валютного регулювання, зокрема встановлення курсу національної валюти до іноземних валют, у своєму розвитку пройшов кілька стадій, а саме: від застосування вільно плаваючого курсу національної валюти до фіксованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу, що сприятиме стабілізації валютного ринку країни.

Грошовою одиницею Республіки Білорусь є білоруський рубль. Обов'язковий продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку проводиться юридичними особами-резидентами та фізичними особами-резидентами. Розмір та випадки обов'язкових продаж іноземної валюти , а також випадки повного або часткового звільнення юридичних та фізичних осіб від обов'язкового продажу іноземної валюти встановлюються Президентом.[1]

У 1997 р. був установлений режим регульованого "плаваючого" курсу, зокрема визначений "валютний коридор". Таку саму курсову політику НБРБ продовжував і в 1998 році. Валютний коридор - можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют. В Республіці Білорусь встановлюється валютний коридор як максимальне та мінімальне відхилення білоруського рубля до російського рубля, яке визначається урядом та НБРБ. НБРБ з 2008 року відмовиться від "прив'язки" прогнозу курсу білоруського рубля до російського. Це передбачено проектом основних напрямків грошово-кредитної політики на 2008 рік. Як єдиний проміжний монетарний орієнтир грошово-кредитної політики в 2008 році НБРБ буде використовувати обмінний курс білоруського рубля до долара США.

Офіційні обмінні курси до інших іноземних валют (35 валют) НБРБ встановлює в передостанній робочий день місяця з терміном дії з першого числа і до кінця наступного календарного місяця.[6]

5.4. Формування та управління золотовалютним резервом країни. Одним із головних завдань державного валютного регулювання є управління золотовалютними резервами.

Термін "золотовалютні резерви" означає запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Валютний резерв НБРБ формується за рахунок таких джерел:

а) операцій на внутрішньому валютному ринку;

б) кредитних коштів, які НБРБ та уряд отримують від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-фінансових організацій, а також іноземних держав;

в) доходів, які є результатом його операцій з власними коштами на зовнішньому ринку. Офіційні валютні резерви Республіки Білорусь почали поповнюватися за рахунок золота, яке накопичується та видобувається в країні. Обсяги видобутку на сьогодні незначні, але в перспективі нові методи господарювання та сучасні технології видобування золота дадуть змогу збільшити його запаси як резервної валюти. Державна скарбниця НБРБ є окремим структурним підрозділом центрального апарату НБРБ. Її призначення - створювати і зберігати запаси дорогоцінних металів та інших коштовностей, проводити з ними відповідні операції з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів, які зараховуються на баланс НБРБ.

Основними функціями та завданнями Державної скарбниці є:

1) накопичення, облік і зберігання резервних запасів коштовних металів та каменів, інших коштовностей з метою забезпечення нагромадження золотовалютних резервів Республіки Білорусь і забезпечення державної таємниці про їхні запаси;

2) купівля і продаж (монетарних) коштовних металів і каменів та виробів із них, інших коштовностей як на території Республіки Білорусь, так і за її межами за рішенням НБРБ;

3) здійснення за рішенням Правління НБРБ операцій щодо розміщення коштовних металів на рахунки і вклади в іноземних банках та проведення інших операцій з коштовними металами відповідно до міжнародної банківської практики; 4) підготовка пропозицій НБРБ про надання комерційним банкам ліцензій на здійснення операцій з коштовними металами та каменями;

5) у межах виділених НБРБ коштів здійснення розрахунків з підприємствами, установами, організаціями за придбані або реалізовані коштовні метали, камені тощо; 6) передача заводам для афінажу і переробка брухту коштовних металів і забезпечення повернення до Державної скарбниці зливків цих металів після афінажу; 7) розробка проектів закупівельних та відпускних цін на коштовні метали та камені.[1] 5.5. Регулювання поточних валютних операцій. Поточні валютні операції поділяються на торговельні і неторговельні. До поточних торговельних валютних операцій належать, зокрема:

- розрахунки між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності у межах торговельного обороту, включаючи кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше як 180 днів;

- розрахунки у межах торговельного обороту, які здійснюються на території Республіки Білорусь в іноземній валюті за умови наявності індивідуальної ліцензії НБРБ або у грошовій одиниці Республіки Білорусь за умови, що хоча б однією зі сторін операції є нерезидент;

- розрахунки у межах торговельного обороту між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через інших юридичних осіб-резидентів відповідно до посередницьких договорів (контрактів), інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства;

- операції на міжбанківському валютному ринку Республіки Білорусь;

- оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) з використанням пластикових карток та чеків.

Загальний порядок проведення поточних торговельних валютних операцій резидентами та нерезидентами визначається


 
Загрузка...