REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Біографії, автобіографії, особистості → Заньковецька Марія Константинівна

Заньковецька Марія Константинівна (справжне прізвише Адасонська) народилася 23 липня 1854 р. в селі Заньки, тепер Ніжинського району Черніговської облості – українська радянська актриса й театральна діячка. Перша на Україніні удостоєна звання народної артиски республіки (1923). Походить з дворянської родини. Навчалася у приватному пансіоні в Чернігові, де її вчителем був М.А.Вербинський. З юних років виступала в аматорських виставах і концертах у Чернігові й Ніжині (мала гарний меццо-сопрано). Проживаючи в Бендерах (Бесарабія), виступала в аматорських виставах разом з М. Тобілевичем (тепер М.Садовський); переїхав у Свеаборг (тепер Фінляндія ), бувала в Генсінгфорсі ( тепер Хельсінкі) на уроках співу в професійній Петербурській консеваторії Я. Гржималі; зблизилась з молодіжрою революційною організаціею "Народна воля". 27 жовтня 1882 дебютувала на професійній сцені в ролі Наталки ("Наталка Полтавка" Котляревського) в Елизаветграді (тепер Кіровоград). Виступала в трупах М. Кропивницького (1882-1883, 1885-1888, 1899-1900 ), М. Старицького (1883-1885), М. Садовського (1888-1898 в "Титоваристві артистів М. Кропивницького під орудою М. К. Садовського, П. К. Саксаганського і за участю М. К. Заньковецької" (1900-1903), трупах О. Суслова (1903-1904), в Театрі товариства "Руська бесіда" (1906-1909). У 1909-1915 р. керувала аматорськими гуртками в Ніжині й Королевці гастролювала в антрепризах Л.Сабініна, Д. Гайдамаки, Ф. Свєтлова, П. Проховича та інші. Входила до складу "Товариства українських акторів за участю П. К. Саксаганського та М. К. Заньковецької під орудою Мар'яненка" (1905-1916), "Товариства українських акторів за участю М. К. Заньковецької та П. К. Саксаганського"(1916-1917). На першому Всеросійському з'їзді сценічних діячів у Москві 1897 Заньковецька у своєму виступі вимогала ліквідувати тяжкі й принизливі обмеження, яких зазнав український театр у царський час. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції Заньковецька увійшла до складу керованого П. Саксаганським Народного театру (Київ, 1918–1922) та Філіалу етнографії театру імені М. Заньковецької (1922). Останній раз виступала на сцені 15.ХІІ.1922. Актриса широкого творчого діапазон. Заньковецька створила образи пройняті глибоким драматургизмом та іскромететного комедійністю:Уляна, Евжеві ("Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик" Квітки Основ'яненка), Галя ("Назар Стодоля" Шевченка), Єлена, Зінька ("Глитай або ж Павук", "Дві сім'ї" Кропивницького). У складі українських труп Заньковецька гастролювала в різних містах України, в Петербурзі та Москві (1886-1888, 1891-1892,1901-1903, 1912, 1914), в Грузії й Азербайджані. Мистецтрво Заньковецької високо оцінили П. Чайковський, В. Стасов, Л. Толстой, А.Чехов та ін.. Ім'ям Заньковецької названо український драматичний театр у Львові. В 1960 в Києві створено Заньковецькій М. К. мемореальний музей-квартиру, в 1964 мемореальний музей в селі Заньках. В Києві встановлено паркову статую актриси в Першотравневому парку і надгробок на могилі Заньковецькой на Байковому кладовищі

Заньковецька відзначалась тонкою спостережливістю й надзвичайною творчою уявою. Вона вміла швидко й невимушене перевтілюватися на сцені та дотримувалась у грі почуття міри. Передусім це була глибоко психологічна, щирокої думки та непідробного таланту актриса. Померла актриса 4 жовтня 1934 року у м. Києві. Поховано М. К. Заньковецьку на Байковому кладовищі.

Література: журнал "Українська культура"

( 10.1999рік)С. М. Дурилін "М.Заньковецька"(1955,1982).

 
Загрузка...