REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Підприємництво → Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності

Реферат на тему:

Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності

План

  • Підприємство як один із факторів виробництва.

  • Сутність підприємницької діяльності. Історія розвитку підприємства.

  • Бізнес і його елементи.

  • Підприємець. Власник, менеджер (Єдність і відмінність).

  • Суб'єкт об'єкти і функції ПД..

    1. Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є виробництво матеріальних благ і їх рух до споживача.

    Для виготовлення продукції і надання послуг необхідні ресурси. Їх називають факторами виробництва. Вчені-економіки минулого виділяли 3 фактори виробництва:

  • Природні ресурси (земля) – це мінеральні і лісові ресурси, жива природа, повітря...

  • Людські ресурси (праця) – це фізичні або економічні зусилля, які люди затрачають на виробництво продукції і надання послуг.

  • Капітал (предмети) – об'єкти, з допомогою яких виготовляються продукцію і надають послуги (фабрики, заводи).

    Проте сучасний досвід господарювання свідчить, що для процвітання країн з розвинутою економікою необхідна реалізація 4–го фактора виробництва – підприємництва. Воно являє собою організаторські здібності, необхідні фірмі для того, щоб виробництво продукції ф надання послуги давало їм прибутки.

    Прибуток – це винагорода підприємцеві за ризик, нові ідеї та зусилля, які він вклав у справу.

    Прибуток – це частина доходу, яка залишається підприємцеві після сплати за землю, працю і капітал. Отримати прибуток можна лише за умови здійснення найбільш ефективного варіанту використання факторів виробництва, економіки ризику, новаторських ідей.

    Для того. щоб підприємництво виникло необхідні такі умови:

  • Наявність у суспільстві певної сукупності економічних свобод і прав з точки зору:

    • виду господарської діяльності;

    • джерела фінансування;

    • доступу до ресурсів;

    • організації і управління;

    • збуту продукції;

    • одержання інформації.

  • Наявність прав власності на:

    • засоби виробництва;

    • виготовлений продукт;

    • послуги;

    • дохід;

  • Сприятливий психологічний клімат у суспільстві.

  • Певне економічне середовище – ринковий конкурентний режим господарювання.

    2. При переході до ринкової економіки в України і формуванні відповідної законодавчої бази одним із перших актів було прийняття ЗУ "Про підприємництво". Згідно цього підприємництво – це самостійна ініціативна господарсько-фінансова діяльність спрямована на отримання прибутку, що здійснюється на власний ризик, від свого імені та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи підприємства (організації).

    Неодмінним компонентом підприємства є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи.

    Підприємництво – це вміння:

    • починати і вести справу;

    • генерувати і використовувати ініціативу;

    • зважуватися на ризик;

    • долати стереотипи;

    • здійснювати нововведення.

    Підприємницькій діяльності притаманні такі специфічні риси:

  • Підприємець виступає як самостійний господарюючий суб'єкт, який веде свою справу.

  • Постійна наявність фактора ризику, тобто можливість виникнення збитків.

  • Матеріальна відповідальність за ведення власної справи.

  • Динамічний стиль життя, що зумовлено жорстокою конкуренцією.

  • Підприємницька діяльність має мету, яку не можна зводити до одержання прибутку. Вона включає в себе як комерційний успіх, так і соціальні аспекти, а саме:

    • задоволення потреб ринку;

    • поява і розвиток нових напрямів у різних сферах економічного і суспільного життя;

    • створення такої структури національного господарства, яка відповідає ринковим потребам;

    • залучення найманих працівників до управління.

    Світовий досвід свідчить, що ринкова економіка працює менш ефективно там, де ПД. скована або надмірним джерелом регулювання або багато чисельними соціальними обмеженнями, а також низький рівень культури і освіти населення. Саме ці фактори найбільш рельєфно проявилися в нашій країні як наслідок багаторічного планування ком-адмін. системи. Отже, розвиток Підприємництва і відповідно і ринкових відносин повною мірою в Україні можливий лише за умов нейтралізації цих факторів.

    3. Перші спроби систематичного теоретичного осмислення Підприємництво з іменами Рішара Контільйона (англ..), Адама Смітта (англ.), Жоржа-Бернарда Сел. (фр.).

    Термін "Підприємництво" першим запровадив в економічний лексикон на початку ХVІІІ ст. англійський економіст Р.Контільйон. Вагомий внесок у теорію Підприємництва зробили німецькі економісти В.Замбарт і економісти австрійської школи ХХ ст. Й.Шумперер, Ф.Хайєк. Незважаючи на певні розбіжності у трактуванні змісту Підприємництва всі дослідники підкреслюють винятково важлива значення для економічного зростання.

    Підприємницька діяльність в Україні була дуже розвиненою. У ХVІІІ ст. тільки на Лівобережжі щороку відбувалося майже 400 ярмарків, дрібна торгівля проводилась на 700 місцевих ринках, великі ярмарки в Ніжні, Києві, Полтаві тривали по кілька тижнів і безумовно впливали на ціни європейського ринку.

    4. Підприємець як економічний феномен є категорією бізнесу.

    Елементами системи бізнесу є:

  • Підприємницький бізнес.

  • Споживчий бізнес.

  • Трудовий бізнес.

  • Державний бізнес.

    Бізнес – поняття ширше від Підприємництва і охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи в дію не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державне страхування підприємництва є елементом системи бізнесу і його найбільш поширеним різновидом.

    Необхідно і важливо розрізняти Підприємництво від менеджменту, а підприємця від менеджера.

    Підприємець – це людина, яка вкладає власні кошти в розвиток підприємства, розпочинає нову справу зважується на ризик, під особисту майнову відповідальність.

    Менеджер – найманий працівник, який обов'язково займає постійну посаду. В його розпорядженні знаходяться люди. Він організовує реалізацію завдань. установлених підприємцем. Він, як правило, не несе майнової відповідальність за свої дії.

    Підприємець – це менеджер, тому, що він є менеджером виробництва, праці і управління. Хоча не кожен менеджер є підприємцем, бо менеджер може працювати за наймом.

    Підприємець може бути власником, а може працювати і при допомозі позичкового капіталу.

    Згідно з сучасним трактування підприємець розглядається як господарюючий суб'єкт, який:

  • Шукає і здійснює найефективнішу комбінацію факторів виробництва з метою одержання прибутку;

  • Розпочинає понову справу і приймає рішення, що стосуються її ведення;

  • Включає власні кошти або позичковий капітал в розвиток підприємства, знайшовши свою "нішу" (ніша – це ситуація або вид діяльності спеціально призначений для чиїх-небудь здібностей або характеру).

  • Згоджується на ризик.

  • Бере ініціативу по веденню новаторських ідей.

    Професія підприємця вимагає особливих якостей від людини, а саме:

    • почуття ризику;

    • лідерства і вміння об'єднати людей для досягнення мети;

    • наполегливість;

    • здатність до точного розрахунку;

    • міцного здоров'я.

    5. Суб'ктами ПД можуть бути:

    1. Громадяни України та інших держав, не обмежені законом у працездатності та дієздатності.

    2. Юридичні особи – підприємництва, організації всіх форм власності.

    Водночас законодавством не допускається заняття ПД. таких категорій громадян:

    • військовослужбовці;

    • осіб органів прокуратури,

    • осіб органів суду,

    • осіб державної безпеки;

    • осіб працюючих внутрішніх справ;

    • осіб державного арбітражу;

    • осіб державному нотаріату,

    • органів державної влади і управління, які здійснюються контроль за діяльністю підприємств і організацій.

    Підприємець – це той, хто займається ПД з метою отримання прибутку. Саме це відрізняє його від інших учасників економічного життя. лікувальні заклади, заклади освіти, культури можуть теж заробляти гроші і отримувати прибуток, але він не є їх їхньою метою. Клуб, школа, ВНЗ є підприємцями, тому законодавство, яке регулює ПД на них не розповсюджується.

    Об'єктами ПД можуть бути:

  • Товар;

  • Продукт;

  • Послуга.

    ПД згідно чинного законодавства:

    • без використання найманої праці;

    • з використанням найманої праці;

    • без утворення юридичної особи;

    • з утворенням юридичної особи.

    Основні функції ПД:

  • Господарська – найефективніше використання трудових матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів.

  • Організована – це організація виробництва, збуту, реклами, м-гу.

  • Новаторство – втілення ідей, ініціатив, вміння ризикувати.

  • Соціальна – виготовлення необхідних для виробництва товарів і послуг.

  • Особиста – самореалізація власної мети підприємця, отримання задоволення від виконуваної роботи.


  •  
    Загрузка...