Реферат з економіки підприємства
Необхідність, функції та причини інституту банкрутства підприємства
Основною організаційною ланкою в Україні є підприємства. Їхні фінанси це кровоносна система економічного базису, яка забезпечує життєдіяльність підприємництва. Сьогодні перехід до ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно розвязувати проблеми фінвнсового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, зумовлює посилиння ролі фінансів у системі господарювання. До найважливіших завдань фінансів підприємств належить забезпечення стабільності економіки країни. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту як на рівні фірм, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.
Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних і грошових фондів, призначених для споживання та накопичення. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.
Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрішнього валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і грошових фондів, безпосередньо повязані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки як окремої організації, так і країни в цілому й управління нею.
Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний оборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.
Тому обовязковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств
мають бути:
різноманітність форм власності;
свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;
вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;
самофінансування підприємництва;
правове забезпечення правил економічної поведінки всіх субєктів підприємницької діяльності;
обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.
Так, підприємницька діяльність, яка є важливим інструментом в економіці країни, повинна мати раціонально організовані фінанси для сприяння підвищенню ефективності виробництва, визначення фінансоваго стану і платоспроможності підприємства.
Отже, тема курсової роботи є дуже актуальною на сьогоднішній час і мета її полягає в тому, щоб висвітлити необхідні умови і порядок створення певного виду підприємства, а також умови і дії для припинення його діяльності ( реорганізація, ліквідація), які регулю-ються правовими аспектами.
Завданнями даної роботи є такі:
розкрити поняття "підприємництво", визначення субєктів діяльності і їх спільні ознаки;
охарактеризувати ті фінансові ресурси, які формуються у вигляді статутного капіталу при створенні підприємства і розподіляються при припиненні підприємницької діяльності;
висвітлити шляхи створення, реорганізації і ліквідації підприємства, що регулюються нормативними актами.
Обєктом дослідження є саме підприємство, а субєктом організаційні основи його діяльності.
Діяльність підприємства також може припинятися на підставі рішення господарського суду про визнання його банкрутом.
Згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнан-ня його банкрутом" банкруцтво це визнана арбітражним (господарським) судом нездат-ність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Неможливість задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, неможливість забезпечити обовязкові платежі в бюджет та позабюджетні фонди виникає внаслідок перевищення зобовязань боржника над вартістю його майна або з причини неза-довільної структури його балансу.
Боржником (субєктом банкруцтва) є субєкт підприємницької діяльності, неспромож-ний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), протягом 3-х місяців після настання встановленого строку їх сплати [5, ст. 420].
У ринковій економіці банкруцтво підприємств нормальне явище. Із кожних 100 но-востворених підприємств на ринку залишається від 20 до 30. У США, наприклад, загальна кількість підприємств, оголошених банкрутами в 1999р., становила близько 30 000. Для Ні-меччини проблема банкруцтва підприємств нині є не менш актуальною, ніж для України. Так, у ФРН, як і в Україні, починаючи з 1990р., спостерігається стабільне збільшення кіль-кості підприємств, оголошених банкрутами: 1990 р. приблизно 8730; 1991 р. 8837; 1992 р. 10 920; 1993 р. 15 148; 1994 р. 18 837; 1995 р. 22 344; 1996 р. близько 25 530 і т. д. Важливо, що зростання кількості фінансово неспроможних підприємств відбу-вається не тільки в абсолютному, а й у відносному вимірах. Так, на кожну тисячу підпри-ємств у 1991 р. припадало 3,4 банкруцтва; у 1992 р. 4,1; у 1993 р. 5,8; у 1994 р. 6,8; у 1995 р. 8,0; у 1996 р. 9,2; а зараз ще більше [13, ст. 476].
Етапи порушення справи про банкруцтво [13, ст. 424]:
встановлення факту неплатоспроможності боржника;
документальне підтвердження вимог кредитора, який ініціює порушення справи про банкруцтво;
оцінка майна боржника;
виявлення всіх можливих кредиторів;
обгрунтування можливості санації або реорганізації;
реорганізація підприємства або санація (якщо можливі);
визнання боржника банкрутом.
Процедура порушення справи про банкруцтво включає насамперед поняття письмової заяви про банкруцтво. Таку