REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Економічна теорія, Політекономія → Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

як

жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо

інфляції.

Жорсткість зарплати. Ідея жорсткості зарплати є роз-

витком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зар-

плати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і

регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайня-

тості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством

про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням

використати зарплату з метою стимулювання ефективності вироб-

ництва. Графічно вплив цих факторів відображається так:

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

W S Пояснення до графіка:

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки 1. Від традиційного зображення

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки рівноваги на ринку праці цей

графік відрізняється розміщен-

ням лінії пропозиції вертикаль-

Wr A но щодо осі зарплати. Це зроб-

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідки лено для того,щоб підкреслити

заданість (відносну незмін-

WБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиe D ність) кількості працездатних.

2. Проекція точки А, що утво-

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідки рюється на перетині ліній по-

зайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-

лати (Wr ) на горизонтальну

вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-

цюючих.

Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-

бом вирішення або загострення суперечності між працюючими

(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає

зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою

кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення

мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при

укладанні трудових угод між найманими працівниками і

підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як

стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності

кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.

Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-

жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що

рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім, щодо ринку

праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та

послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як

засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між проф-

спілками та підприємцями існує домовленість про стабільність

зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може

продовжувати змінюватися під впливом цін.

Хибні передбачення. Суб'єкти,що домовляються про зар-

плату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх пе-

редбаченнях учасники угод можуть помилятися,тоді безробіття

може відрізнятися від свого природного рівня.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї певної недосконалості ринку.Але у своїх передбаченнях

учасники угод можуть помилятися,і коли ці передбачення ви-

являються невірними,безробіття може відрізнятися від свого

природного рівня.

Відповідно до своїх уявлень про причини безробіття не-

окласики висловлюють і пропозиції щодо політики держави для

його подолання.Передусім - держава повинна змусити ринок пра-

цювати.Серед "змушуючих" засобів - зменшення соціальної допо-

моги,що стимулюватиме беєробітних більш активно шукати ро-

боту.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї певної недосконалості ринку.Але якщо для класиків ця не-

досконалість породжена втручанням держави у дію ринкових

сил,то для кейнсіанців,навпаки,причина недосконалості зак-

ладена у власне ринковому саморегулюванні.Фактично кейн-

сіанське трактування - це тлумачення циклічного безробіття,

спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.Не-

ефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами

домогосподарств.Логіка пояснення має такий вигляд:

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідки AD Inv E ,де E - зайнятість.

Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження без-

робіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з

боку держави.

З кейнціанської моделі виходить , що уряд може стабілізувати економіку з допомогою відповідної фіскальної політики. Збільшення державних видатків і скорочення податкових ставок веде до збільшення сукупного попиту. Масштаби збільшення залежать від величини мультиплікатора, яка буде різною для державних видатків, трансфертних платежів і податків. Під час Великої депресії 30-х років уряд США намагався вплинути таким чином на сукупний попит, а також сформував програму суспільних робіт, в відповідності з якою було утворено близько 4 млн. робочих місць. Такий же підхід мав місце і в інших ринкових економіках в періоди стагнації і масового безробіття. Критики цього підходу рахують, що збільшення зайнятості в державному секторі повністю або частково нейтралізується її скороченням в приватному секторі. Вони також рахують, що програми по створенню робочих місць неефективні ще і того, що вони надають допомогу робітника з низькими доходами і з низьким рівнем кваліфікації, тоді як безробітними часто виявляються висококваліфіковані робітники, що ці програми не мають довгострокового ефекту. Прибічники цих програм визначають, що ринок праці суттєво диференційований, що попит на працівників низької кваліфікації в приватному секторі являється обмеженим, що програми суспільних робіт зменшують безробіття серед некваліфікованих працівників.

4. Розглянемо з позиції центральної для даної теми проблеми

"безробіття та рівновага" різні види безробіття: фрикційне,

структурне та циклічне.

Проблема фрикційного безробіття - проблема тривалості

перебування певної кількості людей без роботи у проміжку,коли

вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу.Для

оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати

дві обставини:кількість людей,що добровільно змінили роботу,

і тривалість їх перебування " між роботами".

Наприклад,нехай протягом року 6 % працездатних змінило

роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно

місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного без-

робіття складає: 1

6 % -- = 0,5 %.

12

Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільно

го і тимчасового скорочення пропозиції,то в його моделімають

бути відображені зміни у пропозиції праці.

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідкиБезробіття, його макроекономічний зміст та наслідки W S2 1.На графіку відображено скорочення

Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки S1


 
Загрузка...