REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...


ПЛЕТІННЯ З ЛОЗИ.

Біля доріг, струмків, на берегах річок, озер, недалеко від будов, у скверах, парках можна зустріти великі хащі верболозів або ж дерева з розкинутими гілками, які деколи досягають тридцятиметрової висоти. Верба (лоза) найбільш поширена як природний матеріал. Здавна люди запримітили її чудові властивості. Міцна, зручна в плетінні, вона годилась для створення великих та малих виробів.

Плетіння з лози — один із найдавніших видів народного мистецтва. За свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше від гончарства, ткацтва, обробки дерева, металу. Поява плетених виробів зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також простими техніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. У цей період виникли основні види плетінь: просте, спіральне та ін.

Ми майже не знаємо імен народних майстрів минулого. Свою майстерність вони передавали від батька до сина, від діда до внука, як у народі кажуть — "з рук в руки". З покоління в покоління вдосконалювали свої винаходи, фантазію. Час відкидав усе випадкове, недовершене, шліфуючи й зберігаючи тільки цінне та високохудожнє. Так пошуки й досягнення окремих майстрів об'єднувалися, утворюючи скарбницю народної творчості.

Найбільшого поширення плетені вироби набули на початку XIX століття з окореного прута. Про це свідчать акварелі львівського художника Юрія Глоговського, де постаті людей в народному одязі доповнювали плетені кошики та інші речі, якими користувалися селяни, а інколи міщани. Кошики мали круглу або витягнуту форму вінця, густоплетені, ажурні, з накривкою й відкриті.

Поширенню й розвитку народного промислу в XIX столітті сприяла місцева керівна влада, яка дозволяла й допомагала створювати навчальні май-стерні-школи. Одна з перших шкіл була відкрита 1879 року в с. Нижневі Тлумацького району Івано-Франківської області. Подібні школи пізніше організовувались у м. Сторожинці (1891) на Буковині, у с. Іза на Закарпатті та інших місцевостях.

Велику роль у популяризації плетених виробів відігравали господарські виставки-ярмарки, які відбувались у Полтаві (1837), Харкові (1849), Києві (1852), на західних землях України — Львові (/877), Коломиї (1880), Тернополі (1884). У цей період розширюється асортимент плетених виробів і меблів (столи, крісла, дивани, дитячі качалки, дорожні речі, кошики, хлібниці)

У даний час плетіння набуло чи не-найбільшої популярності і як вид художнього промислу ввійшло до провідної групи ремесел, поступаючись лише вишивці, ткацтву та кераміці.

Для плетіння використовують однорічні пагони різної довжини, придатний також окорений і нескорений прути. Кору знімають двома способами: очищають від кори свіжозрізані прути (липень—серпень, березень – квітень), які кип'ятять протягом 30— 120 хв. (залежно від об'єму посудини та кількості води). Після очищення прутики сортують, просушують, зв'язують у невеликі пучки та ставлять у сухому приміщенні на зберігання.

Для початкових занять із лозоплетіння потрібні однорічні прутики довжиною 30—120 см різної товщини. З них можна виготовляти нескладні, малої форми вироби: квіти, ромашки, хлібниці, кошики, за основу яких береться кругле денце.

Для виготовлення круглого денця потрібно 6—8 паличок однакової товщини завдовжки 8—12 см. Половину

їх розколюють посередині так, щоб утворився отвір, у який вставляємо другу половину паличок. У результаті отримуємо хрестовину. Потім беремо два тоненьких прутики і тоншим кінцем закріплюємо в хрестовині, після чого починаємо плести косичкою з двох прутів. При плетінні денця кінці хрестовини розгалужують від центру на рівні відстані, поступово їх заплітаючи. Кругле денце можна виплітати різних діаметрів, залежно від того, як воно буде використано в подальшій роботі.

На перших заняттях, використовуючи кругле денце, рекомендується виготовляти нескладні вироби. Так, добавивши до круглого денця кілька прутів, матимемо квіти, сонечко , метелика. Коли поєднати ці елементи, то створимо чудові композиції: "Букет квітів", "Ромашки". Після такого простого завдання бажано переходити до виконання складніших виробів: хлібничок, вазочок, кошичків різних розмірів та форм, поступово вивчаючи косички та види переплетень.

Заняття з лозоплетіння дадуть змогу учням навчитися ще одному виду народної творчості. Узявши до рук лозу, дитина матиме можливість створити речі, які раніше здавались їй не під силу.


 
Загрузка...