REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Фінанси → Іспит з курсу Теорія грошей 2

1. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
Функція грошей - це певна дія чи "робота" грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
П'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових грошей.
Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого неможлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання всім товарам однакової форми ціни. Так, за допомогою рахункових грошей підприємство може заздалегідь визначити свої витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва, без чого неможливо виробити правильну підприємницьку тактику і стратегію. На макроекономічному рівні за допомогою рахункових грошей визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяг валового національного продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів тощо, без яких неможливе свідоме регулювання економічного життя суспільства.
Засіб обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т-Г-Т на відміну від бартерного обміну товарів за схемою Т-Т. Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. При цьому зовсім не має значення, в якій формі вони виступають - повноцінних грошей, розмінних чи нерозмінних знаків грошей, чи просто у вигляді записів на банківських рахунках. Важливо лише те, що гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб'єкта до іншого.
Засіб платежу- це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Гроші як засіб платежу, подібно до засобу обігу, передаються від одного суб'єкта відносин до іншого, тобто здійснюють обіг. Тому коли мова йде про грошовий обіг, то найчастіше мається на увазі функціонування їх і як засобу обігу, і як засобу платежу. Відповідно і загальна маса грошей в обігу включає їх кількість в обох цих функціях. Вимоги закону грошового обігу поширюються на загальну масу грошей, тобто на обидві їх функції.
Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі. Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, необхідних для виробництва чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти. Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль - збереження вартості.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин - держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникають економічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, які впливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші - це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Найскладнішим питанням у розумінні функції світових грошей є питання про форму, в якій гроші її виконують. Одні економісти вважають, що і зараз цю функцію може виконувати і виконує тільки золото. Інші заперечують це, посилаючись на те, що золото перестало безпосередньо використовуватись у будь-яких платежах на світовому ринку. Купівлю-продаж золота там за національні валюти вони розглядають як торгівлю звичайним, а не грошовим товаром. Спільними зусиллями країни стали будувати механізми забезпечення-високої довіри до однієї з найбільш сталих національних валют (наприклад, долара США), а також створювати нові міжнаціональні валюти з такими ж якостями (СДР, ЕКЮ, євро).

2. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ФУНКЦІЙ МІРИ ВАРТОСТІ ТА ЗАСОБУ ОБІГУ.

При всій значливості функції грошей як міри вартості економічні відносини, що формуються в процесі обміну товарів, не можуть спиратися лише на неї. Цінова оцінка вартості товару здійснюється на основі функції міри вартості до процесу його реалізації. Ціна встановлюється ще до обміну товарів. Однак її номінальне визначення не має нічого спільного :І дійсним продажем. Ціна є необхідною передумовою реального обміну: вона реалізує себе в ньому лише в кінцевому підсумку. Тому цілком зрозуміло, що сам процес обміну товарів, обіг Т — Г — Т породжує об'єктивну потребу не лише у функції міри вартості, а й у загальному щсобі обігу, на базі якого відбувається реальний рух шюживчих вартостей товарів, їх фактичний обмін. Це стосується обміну товарів не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринках.

У такому разі функція засобу обігу невіддільна від функції міри вартості. Як вартість товару і споживча вартість є двома нероздільними чинниками, так і функції міри вартості та засобу обігу у своїй взаємодії конституюють гроші як гроші. Органічно доповнюючи одна одну, вони реалізують подвійну природу грошей — їхнє призначення виконувати в товарному світі роль загального вартісного еквівалента і водночас бути технічним інструментарієм обміну товарів.

3. ПОВНОЦІННІ ТА НЕПОВНОЦІННІ ГРОШІ

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені. У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Початковою формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші. Після на їх місце ринок висунув метал. Проте з появою металевих грошей їх розвиток не


 
Загрузка...