REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Фінанси → Категорії з курсу Теорія фінансів

Адміністрування-організаційно-розпорядча діяльність менеджерів, керівників і органів управління, яка здійснюється безпосередньо наказами та розпорядженнями.

Бізнес-план - документ, що містить обґрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації і очікуваної вигоди (прибутку).

Біхевіоризм- 1) науковий напрям, який визначає поведінку людей в

економічній системі засобами методів обмеженого нагляду і експериментування; 2) теорія, на якій ґрунтується ряд концепцій сучасного менеджменту (теорія "х" та "У' Д.Макгрегора, "мотиваційної гігієни" Ф.Герцбергата ін.).

Бюрократизм - формальне виконання апаратом управління, державними службовцями і керівниками своїх посадових обов'язків або ухилення від них, яке виявляється у зволіканні, бездушші та інших проявах канцелярського стилю керівництва.

Винагорода — усе те, що людина вважає цінним для себе та отримує за витрачені зусилля, певну поведінку, виконану роботу та ін.

Двофакторна теорія потреб Ф. Герцберга - базується на виділенні гігієнічних (нижній порядок) і мотиваційних (вищий порядок) факторів, перші з яких не дають зявит незадоволенню роботою, а остан впли

на поведінку.

Єдиноначальність – принцип управл-ня що означ над надання керівник-ві якогось рангу, установи, підприємства широких повноважень, необхідних виконання його функцій, а також визнач-ня його персон в-сті за результати роботи.

Законна влада (легітимна) – повноваж-ня, що виплив-ть із офіційн посади м-ра

Зовнішнє середовище - сукупність суб'єктів, економічних, суспільних природних умов, національних і міждержавних інституц структур та інших чинників, що діють у глобальному оточенні.

Зовнішнє середовище прямої дії - середовище, утворене певними суб'єктами зовнішнього оточення, які безпосередньо пов'язані з діяльністю організації (споживачі, конкуренти, постачальники, державні органи, фінансово-кредитні установи та інші зовнішні агенти і контрагенти).

Інновація - процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток та якісне вдосконалення нових видів виробів, технологій, організаційних форм.

Інформація - це відомості, що надходять із різних джерел, які необхідно одержати, вивчити, дослідити, відхилити чи прийняти, перевірити, перетворити в ресурс, прийняти рішення про його використання.

Керівники - здійснюють підготовку управлінських рішень, приймають рішення та контролюють їх виконання.

Комунікабельність - можливість, здатність до спілкування, налагодження контактів та зв язків.

Комунікація - процес передавання інформації від однієї особи до іншої.

Контроль завершальний - здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).

Контроль попередній - здійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил

процедур, норм поведінки тощо. Цейвид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.

Контроль поточний реалізується в процесі виробничо-господарсько діяльності. Його характеризують такі особливості: управлінська необхідність наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця; використання зовнішні: ресурсів для внутрішнього споживання організації; націленість на всі виді

діяльності організації.

Контроль як функція менеджменту - вид управлінської діяльності по забезпеченню процесу, за допомогою якого керівництво організації (підприємства визначає, наскільки правильні його рішення, а також напрями здійснення необхідних коректив.

Лідерство - здатність індивіда для досягнення цілі впливати на інших людей.

Менеджер - фахівець, що професійно займається управлінською діяльністю в конкретній сфері функціонування підприємства.

Менеджер лінійний - управлінський працівник, що відповідає за стан і розвиток організації загалом, або її окремих підрозділів (директор, начальник цеху, майстер, бригадир).

Менеджер функціональний - управлінський працівник, що відповідає за певну сферу в системі управління і очолює функціональний підрозділ.

Менеджери вищого рівня (топ-менеджмент) — вища ланка управління (генеральний директор та інші члени правління). Вони приймають ключові рішення по стратегії розвитку підприємства.

Менеджери низового рівня (ловер-менеджмент) - нижча ланка управління (керівники підвідділів та інших аналогічних їм підрозділів). Вони здійснюють функцію контролю за виконанням виробничих завдань

Менеджери середнього рівня (мідл-менеджмент)- середня ланка управління (керівники управлінь та самостійних відділів). Вони переважно вирішують тактичні завд-ня, а також беруть участь у розробці задач

Механізм управління - відповідний кожній історичній епосі спосіб організації управління суспільним виробництвом з притаманним йому формами.

методами, засобами.

Мистецтво управління - 1) характеристика практичної діяльності управління, що відображає суб'єктивні фактори (керівник, конкретний колектив, конкретне виробництво та ін.); 2) складова частина теорії менеджменту, що вивчає способи творчого застосування наукових знань у практичній діяльності. В основ

М.у. лежить зразок - критично проаналізований позитивний приклад.

Місія організації - чітко виражена причина існування організації.

Мотивація як функція менеджменту особливий вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спрямована на досягнення особистих цілей та цілей організації.

Об'єкт управління - керована ланка, елемент системи управління, який сприймає дію управління з боку інших елементів. У виробничих системах О.у. організаційно-відокремленими підрозділами, дільницями, цехами, філіалами підприємств.

Область можливих рішень - область, в межах якої здійснюють вибір рішень. Межі її встановлюються обмеженнями, які можуть мати соціальний, економічний, технічний, організаційно-правовий, політичний характер та ін. О.м.р. можуть бути наявність ресурсів того чи іншого виду, розподіл прав і обов'язків між органами і працівниками системи управління, терміни відпрацювання й реалізації рішень.

Обов'язки - нормативно закріплене коло обов'язкових дій працівника, пов'язаних з реалізацією функцій і правового статусу даного органу управління. Службові обв'язки фіксуються в посадових інструкціях, статутах, правилах внутрішнього розпорядку, колективних та інших договорах, контрактах.

Організація - діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі


 
Загрузка...