REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...

Головна Географія → Демографічна ситуація в Україні.

Харківська (моноцентрична), Горлівсько-Єнакієвська (бідентрична) та багато інших.

Сільське розселення та його територіальні відмінності

Система сільського розселення в Україні формувалася століттями і тисячоліттями. На характер сільського розселення значно впливають природні умови. Тому найбільша густота сільського населення характерна для лісостепової зони. Нижчим є цей показник у поліській частині країни і ще нижчий у степовій.

На півночі (Полісся) переважають невеликі села з середньою людністю 250-500 осіб. Вони розташовані на підвищенням, у сухих місцях. У лісостепу села багатолюдні – 500-1500 осіб - і знаходяться, як правило, біля річкових долин і ярів. На півдні села налічують по кілька тисяч осіб. Іноді на багато кілометрів простягаються вони вздовж річок і балок. У високогірній частині Карпатських гір окремі садиби розкидані на схилах за кілька кілометрів одна від одної і фактично не утворюють сіл.

В Україні є області, де сільське населення переважає над міським. Це Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Найвищий показник густоти сільського населення з розрахунку на 1 км2 у Чернівецькій області (67 осіб), за нею ідуть Івано-Франківська та Закарпатська області.

Демографічні проблеми сільського населення України, шляхи їх вирішення

Найгостріше постають демографічні проблеми сільського населення в центральних областях нашої держави. Вони пов'язані насамперед з тим, що багато десятків років з українського села виїжджали на постійне місце проживання молоді люди. Наприклад, в окремих селах Київської області протягом багатьох років жоден випускник школи не залишився на роботу в селі. Врешті-решт це призвело не лише до знелюднення сіл, але й до того, що середній вік їхніх мешканців у багатьох областях почав наближатися до 60 років. У цьому віці, зрозуміло, вже не народжують дітей, тому в сільській місцевості в таких областях де популяційні процеси виражені найяскравіше. Найгірша ситуація склалася в селах Чернігівської області. Тут в окремих районах на одного народженого за рік припадає п'ять померлих.

Для того, щоб подолати демографічну кризу, потрібно ліквідувати її причину, що криється в соціалістичній системі господарювання. Молодь буде переселятися з міст у села тільки у власні фермерські господарства і на власну, приватну землю, яку буде легше обробляти; легше буде утримувати й господарство а цілому, маючи багато дітей.

Трудові ресурси та Їх розподіл за галузями господарства і в регіонах

Трудові ресурси - це працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років і жінки - від 16 до 54 років), а також працюючі підлітки і пенсіонери. Загальна кількість трудових ресурсів в Україні близько ЗО млн. осіб.

У матеріальному виробництві на початку 1997 р. було зайнято 89,8% усіх працюючих. Понад 23% населення країни працювало в промисловості, 21,8 - у сільському господарстві, 10,7% - в освіті, галузях культури і науки. Значна частка припадала на будівництво (5,9%), торгівлю, громадське харчування (6,7%), транспорт і зв'язок (6,0%). Відбувається поступовий перерозподіл зайнятих з виробничої у невиробничу сферу і, перш за все, у торгівлю.

Спостерігаються значні територіальні відміни в розподілі населення, зайнятого в народному господарстві по окремих регіонах. Так, у Донецькій області цей показник складає близько 2,5 млн. осіб, а в Чернівецькій — 370 тис. осіб. Велика кількість зайнятих у народному господарстві характерна для Дніпропетровської, Харківської, Луганської, Львівської областей. В Україні в 1995 р. налічувалось близько 14,5 млн осіб пенсіонерів, що становить 286 осіб на 1000 осіб населення.

Висновок: Раціональне використання трудових ресурсів

Трудові ресурси в Україні використовуються нераціонально. Переважаючою формою зайнятості населення все ще залишається державний сектор економіки. Проте частка недержавних форм власності і питома вага працюючих у ній поступово зростає. Особливо багато проблем з раціональним використанням трудових ресурсів у малих і середніх містах, переважно на Правобережжі. Загострюється ситуація і в Донбасі у зв'язку із закриттям шахт.

У народному господарстві жінки переважають над чоловіками. Часто-густо вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну. Це ще один із чинників демографічної кризи в Україні.

За тим, у скільки змін працює підприємство, визначається його коефіцієнт змінності. У більшості промислових підприємств України цей коефіцієнт невисокий і не перевищує 1. У нашій країні встановлено восьмигодинний робочий день. Оскільки доба має 24 години, обладнання і робітники можуть працювати у три зміни (коефіцієнт - 3). Отже. для того щоб збільшити випуск продукції, не обов'язково будувати нові заводи і фабрики. Необхідно повніше й ефективніше використовувати устаткування і робочу силу протягом доби. В цьому полягає також один із резервів підвищення рівня зайнятості населення.

Безробіття і його географічні аспекти

Оскільки в господарстві України не проводяться економічні реформи і продовжує панувати соціалістичний спосіб виробництва, - це призводить до постійного зростання безробіття. На початку 1997 р. чисельність офіційно зареєстрованих безробітних досягла 562 тис. осіб. Від 70 до 82% усіх безробітних у різних регіонах країни жінки. Різні форми власності і різні галузі господарства по-різному використовують робочу силу і мають різний рівень безробіття. Найбільший приплив зайнятих у приватному бізнесі. Найбільші втрати кадрів у соціалістичному секторі легкої промисловості. В останні роки в цій галузі у відпустках без збереження або з частковим збереженням заробітної платні побувало близько 75% усіх зайнятих.

Основним явищем зайнятості в господарстві України є приховане безробіття. Робітники і службовці рахуються на своїх робочих. місцях, але ніякої роботи не виконують І місяцями не одержують платню. Крім того, близько 5,6% зайнятих працюють у режимі неповного робочого дня.

Часткова зайнятість на основному робочому місці, в більшості випадків, супроводжується вторинною зайнятістю. Це призводить до того, що зростає питома вага людей, прибуток яких на додатковій роботі вищий, ніж на основній.

У регіонах рівень безробіття залежить від орієнтації місцевого керівництва (ринкової чи соціалістичної), спеціалізації регіону, величини міста. Особливо гостра ситуація в Донбасі, областях з домінуванням легкої промисловості, в невеликих населених пунктах з незначним вибором працевлаштування.


 
Загрузка...