REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Гіпертекст як засіб нелінійної репрезентації тексту

нове вікно.

Користувач може легко створювати нові вузли і зв'язки (анотацію, коментар, деталізацію).

База даних може бути переглянута в такі 3 способи:

  • шляхом слідування зв'язкам і відкриття вікон послідовно для перевірки їхнього змісту;

  • дослідженням мережі (або її частини) відповідно до деякого рядка знаків, ключового слова або значення певних атрибутів;

  • шляхом просування по гіпердокументу, використовуючи вікно перегляду (browser), яке відображає мережу графічно.

    Як тільки документ стає достатньо складним, у ньому легко заблудиться. Вікно перегляду відбиває частину або весь гіпердокумент у вигляді графу, забезпечуючи значною мірою контекстуальні і спеціальні натяки (вказівки), що викликають у користувача певні асоціації і допомагають прийняти рішення стосовно подальших кроків. Використання вікна перегляду подібно візуальним "натякам" при перегляді деяких сторінок у книзі, а також у тих випадках, коли користувач забув усе, крім візуального відображення - картинки того, як розміщені відповідні вузли.

    Основні критерії для оцінки потужності гіпертекстових систем

    • Ієрархічність (чи можливе сполучення ієрархічності з неієрархічністю).

    • Графова структура (чи підтримуються неієрархічні (кросреферентні) зв'язки).

    • Типи зв'язків ( чи існує класифікація).

    • Атрибути ( чи може користувач зазначати для вузлів і зв'язків пари <атрибут/значення>).

    • Шляхи ( чи можуть вузли і зв'язки бути виділені в окремий об'єкт).

    • Версії ( чи можуть вузли або зв'язки мати декілька версій).

    • Серійний перегляд ( чи може гіпердокумент бути переглянутий за допомогою завдання деякої серії знаків (наприклад, ключових слів)).

    • Редактор тексту (який редактор застосовується для роботи з наповненням вузла).

    • Спільне використання ( чи можуть декілька користувачів одночасно редагувати гіпердокумент).

    • Картинки і графіки ( чи припускаються).

    • Графічний перегляд ( чи є візуалізація сітки).

    6. Недоліки і проблеми гіпертекстових систем

    Дослідники ГТ звертають увагу на два небезпечних моменти в ГТ системах: дезорієнтованість у мережі і кегнітивні перевантаження.

    Коли розмір гіпермережі перевищує 1000 вузлів, стає важко орієнтуватися, важко визначити своє положення і вибрати шлях у потрібний вузол, тобто при читанні документа недостатньо лише розуміти текст у кожному вузлі, необхідно мати уявлення про поточне місцезнаходження в документі та не "заблудитися" у "павутині". Складності дедалі зростають, якщо гіпертекст динамічно розвивається (змінюються вузли і зв'язки).

    Друга проблема безпосередньо пов'язана з першою. При читанні ГТ виникають додаткові розумові перевантаження через існування множинності варіантів вибору шляху, тобто з необхідністю формувати, іменувати і дотримуватися ланцюжка зв'язків.

    При формуванні гіпертексту автор повинен піклуватися про структуризацію тексту, встановлення зв'язків, фіксацію можливих асоціацій.

    Існує декілька підходів для розв'язання проблеми дезорієнтації. Американські розробники пропонують технологічні засоби: графічний браузінг (показ прилеглої до активного вузла частини мережі) або показ у спеціальному вікні короткого змісту вузлів мережі, суміжних із даним активним або активними. Іншим підходом є запам'ятовування вже прокладених шляхів як засіб проти "бродяжництва".

    7. Гіпертекст - інструмент представлення знань

    При опрацюванні науково-технічній інформації дедалі актуальнішими стають такі напрямки інтелектуальної діяльності як то: підготування аналітичних оглядів і рефератів; пошук нових ідей; вибір об'єктів дослідження, пошук аналогів; попереднє обґрунтування прийняття рішень тощо.

    Перелічені типи роботи характеризуються слабкою структурованістю інформації і, отже, складністю використання формальних моделей знань. р Вследствие этого все более возрастает интерес к ГТ системам, обеспечивающим хранение знаний в виде фрагментов текстов, а также доступ к ним и обработку.Внаслідок цього усе більш зростає інтерес до гіпертекстових систем, що забезпечують збереження знань у вигляді фрагментів текстів, а також доступ до них і опрацювання. Рішення ж про формалізм представлення може бути прийняте після попередньої роботи експерта з гіпертекстовим представленням цих знань.

    Попередньо заданий формат представлення знань ускладнює формування бази знань. Так, крім основного формату, знання необхідно ще подавати в проміжних форматах, щоб у них міг розібратися експерт. Свої уточнення і зауваження експерт пояснює інженеру по знаннях (когнітологу). Таких ітерацій може бути декілька. Найчастіше знання одержати не вдасться, і тоді всі зусилля витрачаються дарма.

    Використання ж гіпертекстового представлення в якості попереднього прискорює процес одержання знань і їхньої верифікації. Експерт здійснює навігацію по гіпербазі і може залучати інженера по знаннях для модифікації цієї гіпербазі в будь-який момент, або виконувати цю роботу самостійно. При цьому експерт може вводити свої коментарі до кожного вузла, критичні зауваження з приводу інформації, що її надали інші експертами тощо.

    Після того, як знання зібрані, перевірені і відібрані експертом, їх можна записати в одній з існуючих систем представлення знань, тобто безпосередньо транслювати у формалізм бази знань експертної системи.

    8. Висновки

    Сьогодні гіпертекст як спосіб організації і представлення інформації стає провідною технологією в комп'ютерних системах. Створено і створюються програмні продукти для реалізації всіх можливостей гіпертекстової репрезентації інформації. Успіх і постійне зростання глобальної мережі INTERNET переконливо свідчить про переваги такого представлення даних. Системи гіпермедіа, як розширення гіпертексту, зарекомендували себе одними з найефективніших для навчання і щоденного використання в якості довідників, енциклопедій тощо. Фантастично виглядають системи віртуальної реальності, які дозволяють "входити" в штучно згенерований світ. Віртуальна реальність – це не що інше, як поширення гіпертекстової концепції представлення інформації + сучасні технології, які дозволяють моделювати оточення (шоломи віртуальної реальності, сенсорні рукавиці, костюми, взуття та багато іншого). В майбутньому, на мою думку, з'являться віртуальні бібліотеки, магазини і, навіть, міста, в які можна буде потрапити не виходячи з власної оселі. Те, про що раніше згадували лише письменники – фантасти, наприклад, Сергій Лук'яненко в романі "Лабиринт отражений" (рус.), вже можна уявити собі з точки зору реалізації.

    Існує й інший напрямок розвитку гіпертексту, крім технологічного. Експериментальний досвід застосування гіпертексту як допоміжного інструменту творчого процесу письменників сьогодні демонструють системи генерації художніх сюжетів, зокрема, детективів, казок та інших текстів з фіксованою композицією. Розроблюються системи для створення універсального літературного середовища (всієї світової літератури).

    Дослідження можливостей гіпертекстової технології тривають.

    9. Література

  • Т. А. Гринченко, А. А. Стогний Машинный интеллект и новые информационные технологии. - К.: Манускрипт, 1993.

  • Штерн І. Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики. – К.: Основи, 1999.

  • Conclin J. Hypertext: an Introduction and Survey. - Computer. - September, 1987. - N 1.


  •  
    Загрузка...