REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Internet - глобальна комп'ютерна мережа

відносинах Internet схожий на релігійну організацію: у ній є рада старійшин, кожен користувач мережі може мати свою думку про принципи її роботи і брати участь у керуванні мережею. У Internet немає ні президента, ні головного інженера, ні Папи. Президенти та інші вищі офіційні особи можуть бути в мережі, що входять у Internet, але це зовсім не означає, що вони є головними у мережі Internet . У цілому ж у Internet немає єдиної авторитарної фігури.

Напрямок розвитку Internet в основному визначає "Суспільство Internet", чи ISOC (Internet Society). ISOC – це організація на суспільних початках, метою якої є сприяння глобальному інформаційному обміну через Internet. Вона призначає раду старійшин, що відповідає за технічне керівництво й орієнтацію Internet.

Рада старійшин IAB (Internet Architecture Board чи "Рада по архітектурі Internet") являє собою групу запрошених обличь, що добровільно виявили бажання взяти участь у його роботі. IAB регулярно збирається, щоб затверджувати стандарти і розподіляти ресурси (наприклад, адреси). Internet працює завдяки наявності стандартних способів взаємодії комп'ютерів і прикладних програм один з одним. Наявність таких стандартів дозволяє без проблем зв'язувати між собою комп'ютери виробництва різних фірм. IAB несе відповідальність за ці стандарти, вирішує, чи потрібні той чи інший стандарт і яким він повинний бути. Якщо виникає необхідність у якому-небудь стандарті, IAB розглядає проблему, приймає цей стандарт і повідомляє про це по мережі. Крім того, IAB стежить за різного роду номерами (і іншими речами), що повинні залишатися унікальними. Наприклад, кожен комп'ютер Internet має свій унікальний 32-х розрядний адрес; такої адреси більше в жодного комп'ютера немає. Як привласнюється ця адреса, вирішує IAB. Точніше, сам цей орган присвоєнням адрес не займається, він установлює правила присвоєння адрес.

У кожного користувача в Internet мається своя думка щодо того, як повинна функціонувати мережа. Користувачі Internet виражають свої думки на засіданнях інженерної комісії IETF (Internet Engineering Task Force). IETF – ще один суспільний орган; він збирається регулярно для обговорення поточних технічних і організаційних проблем Internet. Якщо виникає досить важлива проблема, IETF формує робочу групу для подальшого її вивчення. (На практиці "досить важлива" означає, як правило, що знаходиться досить добровольців для створення робочої групи.) Відвідувати засідання IETF і входити до складу робочих груп може кожний; важливо, щоб він працював. Робочі групи виконують багато різних функцій – від випуску документації й прийняття рішень про те, як мережі повинні взаємодіяти між собою в специфічних ситуаціях, до зміни значень бітів у визначеному стандарті. Робоча група звичайно, складає доповідь. Це може бути або надана, всім бажаючим документація з рекомендаціями, яким випливати не обов'язково, або пропозиція, що направляється в IAB для прийняття як стандарт.

Хто платить?

Старе правило для заплутаних ситуацій говорить: "шукайте грошовий інтерес". Це правило, однак не годиться для Internet. Ніхто за неї не платить; немає ніякої компанії Internet, чи іншої, подібної до неї, яка б збирала з усіх користувачів Internet внески. Тут кожний платить за свою частину. Національний науковий фонд платить за NSFNET, НАСА – за NASA Science Internet т т.д. Представники мереж збираються і вирішують, як з'єднуватися і як фінансувати ці взаємні з'єднання. Чи коледж корпорація платить за підключення до регіональної мережі, що, у свою чергу, платить за доступ до Internet постачальника на рівні держави.

Те, що Internet – безкоштовна мережа, не більш ніж міф. Кожне підключення до неї кимсь оплачується. У багатьох випадках ці внески не доводяться до фактичних користувачів, що створює ілюзію "безкоштовного доступу". Але є і велике число користувачів, що добре знають, що Internet не безкоштовна мережа: багато користувачів вносять щомісячну чи погодинну плату за доступ до Internet з домашніх комп'ютерів по лініях із швидкістю до 56 Кбайт у секунду (так само, як у базових мережах). В даний час найбільш швидке росте число користувачів Internet, що відносяться до таких категорій, як малі підприємства і приватні особи, а вони дуже добре знають ціну своїм грошам.

Протоколи мережі Internet.

Основне, що відрізняє Internet від інших мереж - це її протоколи - TCP/IP. Узагалі, термін TCP/IP звичайно, означає усе, що зв'язано з протоколами взаємодії між комп'ютерами в Internet. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP - це технологія межсіткової взаємодії, технологія Іnternet. Мережа, що використовує технологію internet, називається "internet". Якщо мова йде про глобальну мережу, що поєднує безліч мереж із технологією internet, то неї називають Internet.

Своя назва протокол TCP/IP одержав від двох комунікаційних протоколів (чи протоколів зв'язку). Це Transmission Control Protocol (TCP) і Internet Protocol (IP). Незважаючи на те що в мережі Internet використовується велике число інших протоколів, мережа Internet часто називають TCP/IP-мережею, тому що ці два протоколи, безумовно, є найважливішими.

Як і у всякій іншій мережі в Internet існує 7 рівнів взаємодії між комп'ютерами: фізичний, логічний, мережний, транспортний, рівень сеансів зв'язку, представницький і прикладний рівень. Відповідно кожному рівню взаємодії відповідає набір протоколів (тобто правил взаємодії).

Протоколи фізичного рівня визначають вид і характеристики ліній зв'язку між комп'ютерами. У Internet використовуються практично усі відомі в даний час способи зв'язку від простого проводу (кручена пари) до волокно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ).

Для кожного типу ліній зв'язку розроблений відповідний протокол логічного рівня, що займається керуванням передачею інформації з каналу. До протоколів логічного рівня для телефонних ліній відносяться протоколи SLIP (Serial Line Interface Protocol) і PPP (Point to Point Protocol). Для зв'язку по кабелі локальної мережі - це пакетні драйвери плат ЛВС.

Протоколи мережевого рівня відповідають за передачу даних між пристроями в різних мережах, тобто займаються маршрутизацією пакетів у мережі. До протоколів мережного рівня належать IP (Internet Protocol) і ARP (Address Resolution Protocol).

Протоколи транспортного рівня керують передачею даних з однієї програми в іншу. До протоколів транспортного рівня належать TCP (Transmission Control Protocol) і UDP (User Datagram Protocol).

Протоколи рівня сеансів зв'язку відповідають за установку, підтримку й знищення відповідних каналів. У Internet цим займаються вже згадані TCP і UDP протоколи, а також протокол UUCP (Unix to Unix Copy Protocol).

Протоколи представницького рівня займаються обслуговуванням прикладних програм. До програм представницького рівня належать програми, що запускаються, приміром, на Unix-сервері, для надання різних послуг абонентам. До таких програм відносяться: telnet-сервер, FTP-сервер, Gopher-сервер, NFS-сервер, NNTP (Net News Transfer Protocol), SMTP (Simple Mail Transfer Protocol), POP2 і POP3 (Post Office Protocol) і т.д.

До протоколів прикладного рівня відносяться мережні послуги й програми їхнього


 
Загрузка...