REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів




механiзм внутрiшнього подвоєння частоти (наприклад, процесор 486DX2-66 встановлюється на 33-мегагерцну системну плату), що дозволяє пiдняти швидкодiю практичнi в два рази, бо ефективнiсть кэшування внутрiшньої кэш-пам'ятi складає майже 90 вiдсоткiв. Процесори сiмейства DX4 - 486DX4-75 i 486DX4-100 призначенi для встановлення на 25-ти i 33-мегагерцеві плати. По продуктивностi вони займають нiшу мiж DX2-66 i Pentium-60/66, причому швидкодiя комп'ютерiв на 486DX4-100 впритул наближається до показникiв Pentium 60. Напруга живлення складає 3.3 вольта, тобто їх не можна встановлювати на звичайнi системнi плати. Процесор 486DX4-75 призначений передусiм для використання до комп'ютерiв типу Notebook, а 486DX4-100 - в настiльних системах.

Нажаль, Intel обмежує постачання процесорiв 486DX4-100, а цiни на них встановив на істотно бiльш високому рiвнi, нiж на Pentium 60, щоб уникнути конкуренцiї мiж власними продуктами. На думку Intel, коли почалися масовi постачання цих процесорiв (перший квартал 1995 року), їхнiм стандартним застосуванням стали вже тiльки системи самого початкового рiвня.

Процесор Pentium є одним з самих потужних в нинiшій час. Вiн вiдноситься до процесорiв з повним набором команд,

хоча його ядро має RISC-архiтектуру. Це 64-разрядный cуперскалярний процесор (тобто виконує бiльше однiєї команди за цикл), має 16 КВ внутрiшньої кэш-пам'ятi - по 8 КВ окремо для даних i команд, вбудований сопроцессор. В нинiшій час найбiльш широко випускається процесор на 60MHz.

Судячи по всьому, саме цей процесор вибраний фiрмою Intel в якостi основного на кiнець 1994 i початок 1995 року, що прийшов на змiну сiмейству 486. Процесори на 66, 75, 90 MHz випускаються в незначних кiлькостi, початий випуск моделей на 233 i 300 MHz.

Декiлька слiв про процесори сiмейства OverDrive. В основному це процесори з внутрiшнiм подвоєнням частоти, призначенi для замiни процесорiв SX. Що стосується широко розрекламованого В свiй час процесора OverDrive на основi Pentium (так званий P24T або Pentium SX), те термiни його випуску неодноразово зривалися. Хоча на ринку представлено дуже багато системних плат, призначених для встановлення окрiм 486 процесорiв i процесора Р24Т, використати його на цих платах скорiше всього буде не можна, бо жодного тестування плат з цим процесором виробники не проводять зважаючи на його вiдсутнiсть, а орiєнтуються при виготовленнi тiльки на специфiкацiю фiрми Intel ,що опублiкувалася.

Представники фiрми Intel заявили нещодавно, що iснують серйознi сумнiви в дiєздатностi бiльшостi цих плат у зв'язку з недостатньої проробкой питань, зв'язаних з перегрiвом процесорiв.

Оскiльки при роботi з iснуючим програмним забезпеченням процесори Pentium не досягають максимальної швидкодiї, Фiрма Intel для оцiнки продуктивностi своїх процесорiв запропонувала спецiальний iндекс - iCOMP (Intel Comparative Microprocessor Performance), що, на її думку, бiльш точно вiдбиває зростання продуктивностi при переходi до нової генерацiї процесорiв (деякi з випущених вже моделей комп'ютерiв на основi Pentium при виконаннi певних програм демонструють навiть меншу швидкодiю, нiж комп'ютери на основi 486DX2-66, це зв'язане як з недолiками конкретних системних плат, так i з неоптимiзованiстю програмних кодiв).

Окрiм фiрми Intel, на ринку широко представленi iншi фiрми, що випускають клони сiмейств 486 i Pentium. Фiрма AMD виробляє 486DX-40, 486DX2-50, 486DX2-66. Готуються до випуску процесори 486DX2-80 i 486DX4-120. Вони забезпечують повну сумiснiсть зi всiма що орiєнтувалися на платформу Intel програмними продуктами i таку ж продуктивнiсть, як i аналогiчнi вироби фiрми Intel (при однаковiй тактової частотi).

Крiм того, вони пропонуються по бiльш низьким цiнам, а

процесор на 40 MHz вiдсутнiй в виробничiй програмi Intel, конкурує з 486DX-33, переважаючи його по продуктивностi На 20 вiдсоткiв при меншiй вартостi.

Фiрма Cyrix розробила процесори М6 i 0М7 2 (аналоги 486SX I 486 0DX 2) на тактовi частоти 33 м 40 MHz, а також з подвоєнням частоти DX2-50 i DX2-66. Вони мають бiльш швидкодiючу внутрiшню кэш-пам'ять 8 КВ з зворотним записом i бiльш швидкий вбудований сопроцессор. По деяким операцiям продуктивнiсть вище, нiж у процесорiв фiрми Intel, по деяким - декiлька нижче. Вiдповiдно, iстотно розрiзняються i результати на рiзних тестуючих програмах. Цiни на 486 процесори Cyrix значно нижче, нiж на Intel i AMD. Пiдготований до випуску Сумiсний з Pentium ІІ процесор М1, що може скласти Йому серйозну конкуренцiю, бо буде переважати його при роботi з розрахованими на 486 процесори, тобто не оптимiзованим пiд Pentium, програмним забезпеченням.

По оцiнкам Intel, ефективнiсть Pentium при роботi з таким програмним забезпеченням складає бiля 70 вiдсоткiв, Cyrix же обiцяє 90, бо архiтектура М1 бiльш "ризикована":

Вiн має 32 регiстри замiсть 8 i систему їх динамiчної переадресацiї для забезпечення сумiсностi. В те же час М1 по операцiям з крапкою ,що плаває поступається процесору фiрми Intel.

Власнi варiанти процесорiв сiмейства 486 - 486SX-33, 486SX-40, 486SX-80, 486DX-40 пропонує фiрма UMC. Вони повнiстю сумiснi з процесорами Intel. Iз-за патентних обмежень вони не поставляються в США.

Перший клон процесора Pentium - вирiб пiд назвою 586

- випустила фiрма NexGen. Цей 64-разрядный процесор розрахований на роботу на тактових частотах 60 i 66 MHz, побудований на Основi запатентованої суперскалярної архiтектури RISC86 i повнiстю сумiсний з сiмейством 80х86. Напруга живлення - 3.3 вольта. Вартiсть його iстотно нижче, нiж у Pentium. Для самих простих систем фiрмою Texas Instruments триває випуск дешевих, але ефективних процесорiв 486DLC, що, займаючи промiжне положення мiж 386 i 486 сiмейством (вони виконанi в конструктивi 386 процесора, забезпечують продуктивнiсть на рiвнi 486 процесора при цiнi 386. Нова версiя - 486SXL з збiльшеної до 8 КВ внутрiшньої кэш-пам'яттю ще ближче наближається до характеристик 486 сiмейства.

Все бiльшу популярнiсть завойовують RISC процесори ciмейства Power PC 601 (IBM, Apple, Motorola), що мають diдмiнну вiд Intel архiтектуру (в основi - архiтектура Power Фiрми IBM з внутрiшньою кэш-пам'яттю 32 КВ).

Вважають, що Саме конкуренцiя мiж Power PC i Pentium є самим істотним чинником для розвитку ринку процесорiв i персональних комп'ютерiв. Power PC 601 приблизно в два разу дешевше, нiж Pentium, споживає в два разу меншу потужнiсть i переважає Pentium по продуктивностi, особливо по операцiям з крапкою ,що плаває. Спочатку на процесорi 601 була реалiзована тiльки система 6000 фiрми IBM i PowerMac фiрми Apple. В нинiшнiй час бiльшiсть виробникiв комп'ютерiв мають свої варiанти систем на базi Power PC, однак рiшення про їхнє виробництво буде визначатися передусiм кон'юнктурою.

5. Постiйнi запам'ятовуючi пристрої

На сьогоднiшнiй день iснує дуже багато рiзновидiв ПЗП:

Починаючи вiд накопичувачiв на гнучких дисках, закiнчуючи найсучаснiшими RAID-масивами. Обсяг реферату не дозволяє розглянути навiть частини з них, тому зупинимось на одному з представникiв - магнiтооптичних дисках.

Першi оптичнi лазернi диски з'явилися в 1972 роцi i продемонстрували бiльшi можливостi по зберiганню iнформацiї. Обсяги зберiгаємої на них iнформацiї дозволяли використати їх для зберiгання величезних масивiв даних. Легка замiна цих дискiв дозволяла, 'носити з собою' всi матерiали необхiднi для роботи, в будь-якому обсязi.

Оптичнi диски мали дуже високу надiйнiсть i довговiчнiсть, що дозволяло використовувати їх для архiвного зберiгання iнформацiї. Останнiм часом з'явилося безлiч варiантiв перезаписуваних оптичних дискiв. Найбiльш життєздатними оптичними дисками, що володiють властивостями перезапису, на сьогоднiшнiй день є магнiтооптичнi (МО) диски. Вперше МО диски з'явилися в 1988 роцi i з'єднали в


 
Загрузка...