REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Використання сучасних інформаційних технологій при розробці електронних посібників для фахівців з документознавства

даних, є окремими випадками навігаційних засобів.

До особливостей електронних бібліотек можна віднести:

  • можливість вводу чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й ін. подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об'єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;

  • профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;

  • можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворять цей інформаційний простір.

Виходячи з цілей і задач, що стоять перед ЕБ, можна виділити наступніфункціональні можливості ЕБ, якими повинні володіти електронні бібліотеки:

  • навігацію у всьому доступному інформаційному просторі – наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею (часткове чи повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів і т.п.);

  • лексичний пошук – інформаційний пошук по вільній лексиці російської мови і мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці російської мови повинний проводитися з обліком його граматичних особливостей. При складанні пошукових розпоряджень повинне допускатися застосування логічних операторів И, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок проходження операндів;

  • символьний пошук – різновид лексичного пошуку, де як лексичну одиницю виступає певна послідовність припустимих символів, наприклад дати;

  • атрибутний пошук – інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися "автор", "назва", "місце видання", "дата видання" і т.п.

    Атрибутний пошук повинний допускати використання логічних операторів І, ЧИ, а також можливість проведення пошуку за значеннями двох і більш характеристик одночасно.

    Результатом лексичного, символьного чи атрибутного пошуку є сукупність інформаційних об'єктів, значення характеристик яких задовольняють умовам пошукового розпорядження. Результати пошуку, як і інші списки, формовані в системі, повинні допускати сортування за значеннями любого поля, визначеного як ключове;

  • перегляд змісту інформаційного об'єкта і його структури: послідовний (наприклад, сторінка за сторінкою) і вибірковий (перехід на будь-яку задану чи сторінку на будь-який елемент, відбитий у структурі). При цьому структура і текст твору повинні бути синхронізована будь-яка зміна положення в структурі викликає відповідну зміну положення в тексті, і навпаки. Многооконний режим роботи, що дозволяє користувачу одночасно бачити на екрані два вікна (як мінімум) з різним змістом;

  • маніпулювання зі структурою інформаційного об'єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору;

  • підтримка апарата гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозалежному з ним об'єкту чи його елементу;

  • протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний з раніше існуючих станів системи;

  • настроювання системи користувачем (завдання певної конфігурації вікон, розмірів шрифтів і ін.);

  • установка закладок у тексті інформаційних об'єктів і можливість оперативного переходу на них;

  • експорт інформації із системи з указівкою на джерело.

3.2. Узагальнена схема електронної бібліотеки

Розглянемо загальну схему функціонування електронної бібліотеки, орієнтованої на World Wide Web. (WWW)

У складі ЕБ можна виділити три блоки:

  • Web-сервер, що забезпечує доступ до ресурсів обчислювальної системи;

  • сервер баз даних – власне інформаційні ресурси електронної бібліотеки;

  • сервер управління доступом користувачів бібліотеки до інформаційних ресурсів.

Користувач звертається до web-сервера з метою доступу до інформаційного ресурсу. У більшості випадків це авторизований клієнт, що звертається до сервера через Web-browser.

Від користувача надходить запит на доступ до ресурсу. Аутентифікація користувача виробляється шляхом співвіднесення імені і пароля з даними, що знаходяться в БД користувачів, і йому повертається ідентифікатор сеансу і каталог доступних йому ресурсів (список БД).

Далі від користувача надходить функціональний запит на використання ресурсу. Це і є власне користувальницький запит. Ідентифікатор сеансу і параметри запиту заносяться в Б Д сеансу після аутентифікації користувача і далі після кожного функціонального запиту.

Функціональний запит обробляється програмним ресурсом – функціональним модулем електронної бібліотеки і запитує інформацію з конкретної бази даних чи інформаційного масиву. Після обробки функціонального запиту користувача програмним ресурсом електронної бібліотеки, усі дані про запит користувача заносяться в журнал роботи сервера Баз Даних, а у відповідь на запит користувачу повертається форма клієнта.

Запит на використання ресурсу може надходити не тільки від авторизованого клієнта, але і від служб інших електронних бібліотек. Функціональний модуль електронної бібліотеки також може надіслати запит іншій бібліотеці.

3.3. Основні послуги, які надають електронні бібліотеки

Доступ до бази даних

Доступ до баз даних має на увазі, по певним категоріям користувачів дозволено одержувати доступ до інформації, збереженої в базах дані бібліотеки. При цьому сервер баз даних електронної бібліотеки може підтримувати кілька категорій користувачів, наділених різними правами доступу до різних видів інформації. Найчастіше користувачі поділяються на приватних клієнтів і організації чи зареєстрованих і анонімних.

У залежності від цього вони можуть мати чи не мати прав доступу до визначених баз чи даних можливості переглядати повні тексти джерел і т.д.

Електронні бібліотеки можуть надавати доступ до баз даних декількох типів. У загальному випадку це можуть бути повнотекстові БД, реферативно-бібліографічні БД, довідкова інформація і метаінформація.

Найчастіше необмежений доступ дозволений саме до реферативно-бібліографічних БД, тому що вони являють собою електронні каталоги бібліотек, і пошук видань проводиться саме по цих базах даних. Але, проте, деякі організації надають необмежений (безкоштовний) доступ тільки до частини інформації, збереженої в цих базах. Наприклад, у STN безкоштовно пропонується переглядати тільки заголовки й імена авторів джерел, а перегляд інформації в більш повному форматі повинний бути оплачений.

Довідкова інформація являє собою деяку сукупність лексикографічних баз дан словників, рубрикаторів, класифікаторів і т.д. Довідкова інформація може бути виставлена на сервері як у виді


 
Загрузка...