REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Використання сучасних інформаційних технологій при розробці електронних посібників для фахівців з документознавства

гіпертекста).

Такий варіант зручний тим, що є, у принципі, програмно й апаратно незалежним.

Перераховані вище послуги є базовими для електронних бібліотек у цілому. У кожнім же конкретному випадку ці послуги можуть бути реалізовані зовсім по-різному.

Електронні бібліотеки являють собою нову форму інформаційних систем, ефективна і високопродуктивна робота яких забезпечується розвитком функціональних і інструментальних засобах їхнього створення і супроводи.

4. Інформаційно-пошукові системи Internet

За тисячі років свого існування і безперервного потягу передової його частини до наукових знань людство накопичило величезну кількість інформації з різноманітних областей науки, техніки культури і т.п. Попри всі намагання до наукових знань найбільшою перепоною до швидкого прогресу, на мій погляд була не відсутність знань, а відсутність інформації про те, що такі знання вже є, хтось зробив уже такі дослідження і треба всього лиш отримати інформацію про них.

Але не знаючи цього людство знову і знову " винаходило велосипед" тобто витрачало сили і кошти на здобуття знань, які вже були в його розпорядженні. Таким чином конче необхідним було об'єднати всі цю інформацію про життєдіяльність людей і зробити її досяжною для тих, кому вона потрібна. Ситуація змінилася докорінно з появою Інтернету.

Народжений дитиною ВПК він швидко виріс з коротеньких штанців військових проблем і зумів стати тим, про що мріяло не одне покоління дослідників. Він зумів об'єднати знання сотень поколінь землян в єдиний інформаційний простір, що відкритий для кожного, хто б цього забажав. Неможливо перерахувати що є в Інтернеті ( власне як і чого нема). Одним словом було б тільки бажання...

Причому ці глобальні інформаційні ресурси знаходяться в стані постійної систематизації, тобто людство постійно вишукує найбільш оптимальні способи зберігання і пошуку необхідної інформації. Для цього в Інтернеті існує купа пошукових і файлових серверів, DNS серверів. В Інтернеті є багато ресурсів, але офіційній перелік їх відсутній. Кожен хто має вихід в Інтернет може в любий момент, нікому не кажучи створити новий ресурс, тому складність заключається в тому, щоб з'ясувати, що ж насправді є в Інтернет. Треба пам'ятати, що Інтернет – динамічна система і що її період напіврозпаду складає близько чотирьох років.

Це значить що за рік ресурси в мережі Internet старіє приблизно 25% даних. Ще одна проблема в тому, що якість мережевих ресурсів не однакова. Одним словом в глобальній інформаційній мережі приховані глобальні інформаційні ресурси і отримати іх може кожен, але найбільшого успіху досягне той, хто знає як це зробити.

Як відомо, поява всесвітньої мережі Internet називають одним з важливих досягнень сучасної цивілізації. І справа не тільки в тім, що вже зараз Internet – це практично нескінченний інформаційний ресурс, а в тім, що він є дійсно всесвітнім джерелом знань, глобальним і загальнодоступної по своїй суті. І це джерело постійно поповнюється все новими і новими знаннями, поєднує їх, дає можливість використовувати необхідну інформацію тоді, коли вона дійсно потрібна.

Простір Internet воістину величезний, і немає необхідності докладно розповідати про те, що саме можна в ньому знайти. В даний момент уже практично неможливо перелічити всі області знань, що охоплює ця всесвітня мережа. Однак не секрет, що для більшості користувачів перша ж спроба пошуку чого-небудь у цьому морі інформації звичайно розчаровує.

Дійсно, разом зі збільшенням обсягів доступної інформації усе гостріше встає проблема пошуку дійсно потрібних користувачу даних. Варто визнати, що це дійсно складна задача, оскільки обсяг даних, доступних через Internet, воістину величезний, а серйозної класифікації представленої там інформації просто не існує.

Очевидно, що пошук інформації в Internet неможливий без спеціальних механізмів, що допомагають людині знайти в цьому безмежному просторі потрібну інформацію. І, звичайно ж, такі механізми існують. З'явившись у середині 70-х років, вони одержали назву інформаційно-пошукових систем, і з тих пір постійно удосконалюються. Саме про ці системи, без яких неможливий пошук даних у великих інформаційних масивах (а всесвітня Мережа – це найбільшої на сьогодні масив даних), і піде мова в цій роботі.

Як вже говорилося, пошукові системи існують уже давно. З появою Internet вони відразу ж зайняли своє місце й у цій області інформаційних технологій. У загальному випадку інформаційно-пошуковою системою називається система, що забезпечує пошук і добір необхідних даних на основі інформаційно-пошукової мови і відповідних правил.

Узагалі говорячи, кожен користувач Internet шукає інформацію в Мережі відповідно до своїх смаків і пристрастям. Однак існують деякі загальні принципи, випливаючи яким можна швидше знайти необхідну інформацію.

Найпростіший спосіб почати пошук у Internet – звернутися до однієї з пошукових служб мережі. Інформаційно-пошукові служби Internet – той самий інструмент, що дозволяє орієнтуватися у величезному інформаційному просторі мережі. Сьогодні багато користувачів знаходять необхідні матеріали, звертаючи до послуг пошукових служб.

Користувачам Internet добре відомі назви таких сервисов і інформаційних служб, як Lycos, Alta Vista, Yahoo, InfoSeek і багатьох інших. Без послуг цих систем сьогодні практично не можна знайти що-небудь корисне в ресурсах Мережі.

Усі ці відомі і популярні пошукові системи мають дуже простий інтерфейс, розрахований на недосвідченого користувача, мають безліч настроювань і досить прості у використанні. Як правило, у відповідь на запити видається список посилань на інформаційні джерела, на думку системи щонайкраще відповідають потребам користувача. Але від користувача залежить тільки формулювання запиту, пошук же здійснює убудований механізм пошукової системи.

Але що собою представляють ці системи зсередини, як вони улаштовані, чому результат пошуку в терабайтних масивах інформації здійснюється досить швидко і як улаштоване ранжирування документів при видачі – усе це звичайно залишається за кадром. Проте без правильного планування стратегії пошуку, знайомства з основними принципами роботи ІПС важко ефективно використовувати навіть такі сучасні і могутні пошукові служби. При роботі з цими системами варто враховувати ряд факторів.

По-перше, усі пошукові системи в Мережі мають свою спеціалізацію. Наприклад, Lycos і AltaVista містять одні з найбільших масивів посилань і відомі швидкістю додавання нових ресурсів мережі, однак багато ресурсів Internet недовговічні і рухливі, і посилання можуть указувати на відсутні ресурси. Infoseek – це найбільш стабільна база даних, де зручно знаходити відомі матеріали, але не слід шукати що-небудь нове, і т.д. у залежності від пошукової системи. У випадку пошуку якої-небудь спеціалізованої інформації користувачу треба відразу настроїтися на тривалу і кропітку працю.

Якщо в звичайній бібліотеці існує зрозуміла класифікація і досвідчений персонал, що розставляє книжки і журнали відповідно до


 
Загрузка...