REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Семантико-синтаксична модель автоматичного перекладу

встановлює та переводить в синтаксичну структуру лише "сильні" зв'язки, а для "слабких" прораховує всі позиційно можливі варіанти.
Результатом роботи первинного синтаксичного аналізатору буде структура, що в загальному випадку не є деревом: у ній можуть бути розриви та альтернативні зв'язки. Така структура називається первинним синтаксичним представленням.
Після роботи первинного синтаксичного аналізатору починається робота первинного семантичного аналізатору, що інтерпретує зв'язки первинного синтаксичного представлення, а також гіпотетичні слабкі зв'язки. Інтерпретовані (підтверджені) зв'язки розглядаються вторинним синтаксичним аналізатором, який враховує властивості правильної синтаксичної структури. У результаті відкидаються зайві синтаксичні інтерпретації первинного синтаксичного аналізу, а також вводяться нові синтаксичні зв'язки, що відповідають інтерпретованим слабким зв'язкам.
Отже, наявність семантичного компоненту в системі суттєво впливає на структуру та межі синтаксичної складової системи. Границю між синтаксисом та семантикою зсунуто в бік семантики.

Семантичний аналіз

Бажано, щоб у системі було щонайменше два рівня семантичного аналізу: первинний, що дає інтерпретацію вузлів та зв'язків, утворених на попередніх рівнях, у термінах спеціальної синтаксичної мови, і власне сам семантичний аналіз, що працює на основі заданої граматики змісту.
У системі ФРАП реалізовано лише первинний семантичний аналіз. До його функцій належать:

  • Інтерпретація синтаксичних вузлів, тобто вибір лексичних значень слів, або утворення семантичних вузлів. Ця процедура проводиться на базі семантичного словника, в якому кожному синтаксичному вузлу відповідає множина семантичних вузлів.

  • Інтерпретація сильних синтаксичних зв'язків (зв'язків, встановлених Аналізатором). Вона відбувається на основі словарної інформації про моделі керування кожного семантичного вузла. Модель керування в даній системі визначається як набір смислових валентностей семантичного вузла разом з відповідними морфолого- синтаксичними способами реалізації їх у фразі. Розпізнавання моделі керування у фразі технічно зводиться до застосування словарних фільтрів до структурних та семантичних характеристик вузлів фрази та зв'язків, знайдених на всіх попередніх етапах.

  • Фільтрація синтаксичних зв'язків. Інтерпретуючи синтаксичні зв'язки, встановлені Аналізатором, семантичний аналіз підтверджує їхню правильність. Відмовляючи деякому зв'язку в інтерпретації, семантичний аналіз переводить його з підкласу сильних (куди він потрапив через формальну подібність до сильних) до підкласу слабких, які інтерпретуються пізніше.

  • Перерозподіл вузлів і зв'язків при перекладі. Він потрібен на тих ділянках, що не піддаються прямому перекладу (вузол – у вузол, зв'язок – у зв'язок). Такі ділянки є конструкціями, та перекладаються за допомогою спеціального словнику конструкцій.

  • Вибір російського перекладного еквівалента. Для кожного семантичного вузла в словнику визначено російський еквівалент. Як умови вибору російського еквівалента можна використовувати будь-які відомості, отримані при роботі системи. Так наприклад, навіть тип смислових опущень, що супроводжують деяке слово у фразі, є смисловим контекстом, що підказує той чи інший переклад.

  • Інтерпретація слабких зв'язків. Для слабких (гіпотетичних) зв'язків сформована таблиця їхніх позицій та можливих синтаксичних "хазяїв". Інтерпретація слабких зв'язків необхідна для коректного перекладу, оскільки вони не перекладаються через моделі управління.
    Інструментом аналізу слабких зв'язків є словник відносин. На вхід подається: сам лексико-граматичний елемент, що пов'язує два вузли (це може бути прийменник, сполучник чи розподільний знак), набір граматичних та синтаксичних характеристик для слабокерованого вузла та його можливого хазяїна. На виході – смислове відношення, а також російські синтаксичні кореляти. Також може видаватися уточнений французький синтаксичний зв'язок.
    При неповній інформації на вході буде видано наближений, грубий переклад.

  • Експлікація смислової структури речення. Проявляються значення вузлів, називаються іменами смислових відношень встановлені у фразі синтаксичні зв'язки. Експлікація проводиться і для тих частин смислу, що не виражені у реченні, але передбачаються структурою висловлювання або смислом використаних у ньому слів.

    Підготовка до
    синтезу й синтез

    На вхід синтезу повинно передаватися семантичне представлення у вигляді дерева з російськими семантичними вузлами. Проте, результат первинного семантичного аналізу не завжди має вигляд дерева. Тому для підготування семантичного представлення до синтезу потрібно добудувати це дерево та прийняти рішення про вибір російських еквівалентів. Слова, не знайдені у французькому словнику, будуть надходити без перекладу.
    Синтез російської фрази має пройти через такі етапи:

    • побудувати синтаксичне представлення російської фрази;

    • визначити лінійну послідовність вузлів;

    • визначити морфологічні характеристики вузлів;

    • провести морфологічний синтез.

    Джерелом побудови російського синтаксичного представлення є, насамперед, інформація про моделі управління російських слів з російського семантичного словника. Оскільки опис моделей управління у французькому та російському словниках задано через набір смислових валентностей, на етапі побудови російського синтаксичного представлення природньо долаються невідповідності між цими наборами. Інші етапи синтезу значно простіші.

    Висновки

    Процес перекладу тексту — це складний інформаційний процес, який не можна звести до простої заміни слів однієї мови словами іншої. Необхідно проводити аналіз структури, враховувати синтаксичну, а найголовніше – семантичну будову тексту.
    Для системи ФРАП розробниками було передбачено кілька режимів роботи:

    • послівний переклад;

    • синтаксичний переклад;

    • семантичний переклад, який проходить через усі попередні етапи.

    Зрозуміло, що відносно якісний переклад може забезпечити тільки третій режим роботи, що має спеціальні механізми розуміння змісту тексту.



    Література

  • Н. Н. Леонтьева, С. Л. Никогосов. "Система ФРАП как информационная система", "Актуальные вопросы практической реализации систем автоматического перевода", 1982, Москва, стр. 134 — 166.

  • Е. Г. Соколова, И. М. Кудряшева. "Компонент синтаксического анализа в системе ФРАП, "Актуальные вопросы практической реализации систем автоматического перевода", 1982, Москва, стр. 167 — 183.


  •  
    Загрузка...