REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів




графопобудовнику чи зображення на екрані дисплея. Вони нічим принципово не відрізняються від інших процедур виведення з обчислювальної машини.

Для задач пов'язаних з генерацією зображень, система графічного програмування може бути реалізована у формі пакету підпрограм. За останні роки було створено велику кількість таких пакетів, орієнтованих на генерацію зображень (зокрема в інтерактивному режимі).

Технічне забезпечення було б недоцільним без програмного забезпечення його.

Програмне забезпечення графіки — це набір програм, підготовлених, щоб зробити їх зручними для користувача, який працює із системою комп'ютерної графіки. Цей набір програм включає програми для формування зображень на екрані ЕПТ, для маніпулювання зображеннями та для виконання різною роду взаємодій між користувачем та системою. Крім програм графіки, в нього можуть входити додаткові програми, які реалізують які-небудь спеціальні функції. До них належать, зокрема, програми аналізу конструкцій.

Програмний засіб для конкретної системи комп'ютерної графіки значного мірою залежить від типу апаратних засобів, що використовуються в цій системі. Він має бути написаний спеціально для тих типів ЕПТ і обладнань введення, які застосовуються в даній системі. Внутрішня структура програм для ЕПТ зі штриховим записом звичайно відрізняється від структури програми для ЕПТ з растровим скануванням, Відмінність між трубкою запам'ятовування та трубкою з регенерацією також має впливати на програму графіки. Хоча ці відмінності в програмах можуть бути непомітними для користувача, вони важливі при проектуванні системи інтерактивної комп'ютерної графіки.

Проектуючи програмні засоби графіки слід керуватися шістьма основними правилами:

1 Простота. Програмні засоби комп'ютерної графіки мають бути прості у використанні.

2 Несуперечність. З точки зору користувача програми пакету повинні функціонувати узгоджено та бути передбачуваними.

3 Повнота. У наборі графічних функцій не повинно бути істотних упущень.

4 Стійкість. Система графіки має бути стійкою до незначних помилок оператора.

5 Продуктивність. Програмні засоби повинні забезпечувати максимально можливу продуктивність у межах, накладених апаратними засобами. Програми графіки мають бути ефективними, а час реакції— малим у розумних межах.

6 Економічність. Програми графіки не повинні бути занадто великими та дорогими, бо це може зашкодити їх використанню.

Звичайно програмне забезпечення поділяють на два великих класи: системне програмне забезпечення та прикладне програмне забезпечення

Операційна система (ОС) є найважливішою складовою програмного забезпечення комп'ютерної графіки. Вона призначена для керування та організації комп'ютерних операцій.

У більшості випадків операційна система поділяється на дві частини; основна програма, яку називають ядром, та набір периферійних програм, які називають утилітами.

Функції ядра ОС такі:

  • організація простору пам'яті на апаратних пристроях в структурні одиниці для зберігання та відновлення інформації. Ці структурні одиниці називають файлами;

  • виконання вказівок та пошук існуючих файлів та утиліт;

  • керування одночасним виконанням різних програм та забезпечення зв'язку між такими програмами;

  • керування інтерфейсними операціями між програмами та зовнішньою апаратною периферією.

Найвідоміші операційні системи СР/М та МS/DOS фірми Місrоsоft. Часто використовується операційна система UNIX.

Прикладне програмне забезпечення — це пакет прикладних програм, які реалізовані на мові високого рівня.

У найбільш застосовуваних мовах програмування, таких як Сі++, Паскаль, Бейсік є набір функцій елементарної (базової) графіки. У цей набір входять функції креслення простих геометричних фігур, ліній прямокутників, багатокутників, кола, еліпсів, дуг тощо.

Крім того, набір доповнюється функціями зафарбовування, виведення рядків тексту, засобами креслення графіків та діаграм. Засоби елементарної (базової) графіки розраховані на ділову графіку, тобто на побудову на екрані різних графіків та діаграм, а також на показ простих рисунків, які підготовлені в графічних редакторах. Проте є цілий клас задач, в яких графіка не тільки використовується для показу на екрані результатів розрахунку або закінчених форм, а й е інтерфейсом комп'ютера з користувачем. На сучасному рівні комп'ютеризації властивість інтерактивності притаманна практично всім програмам персональних комп'ютерів (ПК) у текстовому режимі. Інтерактивність у графіці дає більш високий якісний рівень взаємодії з користувачем.

Обсяг інформації на одному екрані в графічному режимі може бути значно більшим, ніж на тому самому екрані в текстовому режимі.

Графічний інтерфейс складається з набору бібліотек функцій базової та інтерактивної графіки і графічного редактора. Бібліотеки, розроблені для мов програмування: Сі++, ТурбоПаскаль, Кліпер.

Графічний редактор та бібліотеки взаємопов'язані концептуально, тобто графічний редактор побудований з використанням бібліотек графічного інтерфейсу, а бібліотеки мають функції для роботи з графічними об'єктами, підготовленими за допомогою графічного редактора — слайдами, томами, фреймами.

Графічний інтерфейс оперує трьома типами графічних об'єктів:

слайд — растрова копія екрана. Зберігається у файлі в упакованому форматі. Створюється в графічному редакторі або імпортується з інших систем за допомогою резидентного копіювальника екрана. Слайд звичайно використовується як фоновий малюнок:

том — бібліотечний набір малюнків невеликого формату. Доступ до малюнків здійснюється за номером або іменем. Малюнки зберігаються в томі в упакованому форматі. Тома вигідні для зберігання примітивів (ісоns), елементів "меню", умовних позначень, фрагментів зображень, які часто використовуються;

фрейм — графічна база даних складається з упорядкованого набору записів і заголовка. Запис містить інформацію про координати, тип, колір та інші атрибути одного з графічних елементів.

Графічний елемент — це лінія, прямокутник, коло, багатокутник, зафарбовування, сплайн, текстовий рядок, малюнок з тома. У заголовку міститься інформація про слайд і том, які використовуються з цим фреймом. Запис може бути доповнений кодом, визначеним користувачем, тоді кожному елементу зображення відповідає код, що можна використовувати, наприклад, для зв'язку з базою даних та організації доступу до елементів зображення.

Пропонованого набору функцій графічного інтерфейсу достатньо для написання свою графічного редактора з потрібними властивостями.

Функції бібліотеки поділяються на дві групи:

  • базової графіки;

  • інтерактивної графіки.

Набір функцій базової графіки складається з стандартних наборів функцій креслення простих графічних елементів, функцій виведення роботи з вікнами, переведення сторінок, показу слайдів, виведення на принтер.

Набір функцій інтерактивної графіки дає змогу працювати з


 
Загрузка...