REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Інформатика, комп'ютери, програмування → Апаратні засоби захисту інформації

жорстко. Наприклад, портал Musicload проводить достатньо строгу політику: файли WMA ви можете відтворювати на ПК скільки завгодно, але записувати їх на CD не більше трьох разів. Ще один приклад – відома багато чим компанія Apple, яка робить ставку саме на DRM і при цьому не є такою щедрою, як Popfile або Weblisten. Файли формату ААС, що продаються нею, можна копіювати і записувати на аудіодиски, але не більше ніж на чотирьох апаратах — це може бути як iPod, так і будь-які інші комп'ютери. Як вже було сказано, щоб виключити можливість розповсюдження незаконних копій, DRM містить дані про покупця. Крім того, він забезпечує файли спеціальним ключем, який генерується з поєднання серійного номера жорсткого диска, версії BIOS, імені процесора і ідентифікаційного коду встановленої версії Windows. Компанія Apple, здається, знайшла золоту середину в даному питанні: музичні файли просто не вийде скопіювати. При спробі відтворити файл на іншому ПК плеєр iTunes спершу перевірить, чи підходить ключ музичного файлу до встановленої апаратури. Можливості DRM цікаві не тільки для галузі розваг. Охорону прав можна використовувати і в повсякденному житті офісів. Так само, як в музичних або відеофайлах, дані DRM можуть міститися і в електронних листах. Наприклад, діловий лист буде доступним тільки певному кругу читачів і автоматично самоліквідується через 30 секунд. За часів розвитку технології DRM це не жарт, а реальність. Звичайно, власник прав повинен захищати свій товар від піратського копіювання. Незрозуміло, проте, чому будь-який інтернет-покупець наперед підозрюється в намірі зробити піратську копію, чому він може лише обмежено використовувати куплений файл, тоді як покупець лазерного диска може копіювати його скільки завгодно і на якій бажано носій.

Так діє DRM в Microsoft Media Player 9

Digital Rights Management

T-Vision продає своїм клієнтам фільми через Інтернет. Щоб уникнути неліцензійного копіювання відеофайли забезпечені Digital Rights Management. Як результат через 24 години фільм більше не придатний для перегляду. Такий же метод можна застосовувати при трансляції фільмів або телепередач в реальному часі.

Продавець: Сервер продавця знаходить файл, бажаний клієнтом, забезпечує його інформацією про DRM, терміні придатності і праві на використання, після чого кодує його. Ліцензійний ключ готовий.

Інтернет: Файл виставляється на вебсервері продавця для скачування або перегляду в режимі реального часу. Ключ, за допомогою якого файл може бути розшифрований, залишається на віддаленому сервері продавця.

Користувач: Media Player завантажує файл або відтворює його прямо з Мережі. DRM повідомляє його, де знайти відповідний ключ. Плеєр з'єднується з сервером, на якому бережуться ліцензії, і одержує необхідний для відкриття файлу ключ. Тепер файл може бути відтворений.

сюдисущий чіп

Технологія контролю Radio Frequency Identification (RFID) дозволяє імплантувати пристрої обробки і зберігання інформації в етикетки, одяг або навіть під шкіру, настільки малі чіпи. Але хто має доступ до відомостей, що бережуться в них?

На футбол з чистою совістю

"Ви не маєте права входу на стадіон", — так, вже перед вертушкою на вході, можуть раптово закінчитися відвідини матчу футбольного чемпіонату світу 2006 року в Німеччині для потенційно небезпечного фаната. В квитках на матч будуть заховані чіпи RFID. "Таким чином ми хочемо запобігти нелегальній торгівлі квитками і їх підробку", — говорить Герда Грау, прес-секретар організаційного комітету чемпіонату. Що ж, можливо, саме технологія RFID виявиться тим магічним засобом, який допоможе розв'язати вічну проблему нелегальної торгівлі квитками на публічні заходи.

Основним каналом збуту квитків буде, як планується організаторами чемпіонату, Інтернет: оплата тут проводиться за допомогою кредитної карти. Той, хто хоче купити квиток, повинен реєструватися у Федерації футболу Німеччини. Федерація не виключає, що дані покупця можуть бути негайно перевірені по спеціальній картотеці уболівальників-хуліганів. Те, що кожний уболівальник потрапляє під підозру, Герда Грау не розглядає як сценарій чергової технологічної антиутопії, що збувся.

Поки не ясно, яка саме інформація буде записана на чіпі, відомо лише, що його місткість складає сьогодні 1 кбайт. Про інфраструктуру, яка оброблятиме ці дані за кулісами стадіонів, Грау теж нічого поки сказати не може. Вміст чіпів розшифровуватиметься не на стадіонах. Заспокоюючи футбольну громадськість, Грау обіцяє: "Ми переслідуватимемо уболівальників не дуже жорстоко".

Апаратні засоби захисту інформації У магазині Future store в Рейнберзі товари оснащені чіпами RFID

Антиутопія супермаркетів

Чемпіонат світу — це все-таки справа майбутнього, хоча і не такого віддаленого, а RFID працює вже сьогодні. Торговий концерн Metro застосовує цю техніку з 2003 року в своєму супермаркеті Future Store ("Магазин майбутнього") в Рейнберзі, Німеччина. Іскристі ярлики з вказівкою ціни служать в першу чергу для захисту від крадіжки: якщо чіп RFID проходить контрольну рамку, система б'є тривогу.

У випадку з квитками на чемпіонат світу 2006 відстань до прочитуючого пристрою може складати від 10 до 12 сантиметрів, проте вона може бути і більшою. Наскільки простий RFID у вживанні, настільки ж різноманітні і можливості зловживань ним. Похмурі фантазії про "прозорого" клієнта (втім, похмурими вони представляються тільки покупцю, продавці ж просто в захваті від перспективи, що розкривається перед ними) можуть стати реальністю наших днів.

Покидаючи магазин, ви везете візок мимо електронного бар'єру, який посилає імпульс ярликам ваших покупок. Чіпи повідомляють ціну в касу, сума списується з вашого рахунку автоматично. А десь за кулісами, в обчислювальному центрі, вся інформація про ваші покупки обробляється і оцінюється. Складається індивідуальний "портрет покупця", в якому разом з особистими даними враховані всі ваші купівельні звички. "Теоретично це можливо, на практиці — дуже дорого, — така думка прес-секретаря мережі супермаркетів Metro Альбрехта фон Труксеса. — Це стане повсякденною реальністю не раніше ніж через 10 або 15 років". Причини подібних песимістичних оцінок такі: чіпи RFID поки не годяться для масового вживання, оскільки банки овочевих консерв, молочні пакети і заморожені продукти по-різному відображають промінь считуючого пристрою. "Крім того, — додає Труксес, — немає змісту ставити чіп, який коштує 40 центів, на упаковку йогурту за 30 центів". Проте мене такі заяви мало заспокоюють. Насправді, чим більше виготовляється чіпів, тим дешевше вони стають. З


 
Загрузка...