REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Наукознавство → Причини, виникнення і сутність інформації

Причини, виникнення

і сутність інформації

Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної системи чи органів чуття.

Наприклад: людина бачить на своєму шляху автомобіль, що рухається, і відходить убік; шум грому, що наближається, змушує людину сховатися, — і таких прикладів можна навести безліч. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інформації, її цінності буде визначатися наступна дія людини. Водночас, для з'ясування засобів відображення у свідомості людини об'єктів і процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, необхідно знати, яким чином улаштовані органи чуття, і мати уявлення про їх взаємодію.

З точки зору філософії інформація — об'єктивна сторона процесу
відображення як властивості всієї матерії. Вона всезагальна. Тому будь-яка взаємодія включає в себе інформаційний процес, вона є інформаційною взаємодією у тому розумінні, що залишає про себе пам'ять в іншому.

Усі матеріально-речові й матеріально-енергетичні системи одночасно є джерелами, носіями, а також споживачами інформації. На думку А.І.Берга, В.В.Бірюкова та інших "ні речовини, ні енергії, не пов'язаних з інформаційними процесами, не існує". Отже, неживий і живий світи розглядають сьогодні не тільки як світ речовини й енергії, а й як світ інформації.

Та матеріальна система, яка не розгортає в середині себе і в своїх наступних взаємодіях набуту інформацію, приречена на деградацію. Лише покладена і ззовні і розгорнута всередині об'єкта інформація може забезпечити не тільки зберігання системи в мінливих умовах її функціонування, а й подальше зростання її упорядкованості, складності та організації. Звідси випливає висновок, що відображення є процесуальною єдністю інформації і дії.

Інформація, будучи об'єктивною і всезагальною властивістю природи, має відповідну специфіку на різних рівнях своєї організації. Отже, якщо традиційна теорія відображення (копіювання, відтворення) не може пояснити феномена відображення як фактора субстратних змін, то в сучасній концепції відображення наділяється здатністю активно відтворювати дійсне буття речей у формі можливостей, потенцій і тенденцій розвитку інших речей; чинити організуючий вплив на перехідні процеси в системі, що розвивається, і тим
самим функціонально детермінувати її новоутворення. Як бачимо, відображення за такого його розуміння спроможне долати межу наявного буття і переходити в не наявне, нове.

В сучасних умовах до складу продуктивних сил включають і інформацію.

Інформація дає змогу у той чи інший спосіб пояснити, відобразити чи представити явище, процес, динаміку. Це ж саме можна говорити і про економічні явища та події.

Оволодіння економічними знаннями обов'язково передбачає необхідність аналізу кількісних величин, змін їх за певний період, прогнозних розрахунків зростання чи падіння виробництва певного товару чи ціни на нього тощо. Дані, які відображують обсяги виробництва створеного продукту в країні за певний рік або окремої галузі, масштаби зовнішньої та внутрішньої торгівлі, темпи зростання цін, інфляції, безробіття публікуються у різних статистичних довідниках. Підприємства, фірми, інститути, різні організації та установи ведуть облік результатів своєї господарської діяльності в бухгалтерських звітах за квартал, рік, а також здійснюють соціально-економічний аналіз даних звітності. Міністерства, відомства, інші державні установи також ведуть облік економічної діяльності підприємств, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні. Багато економічної інформації, у тому числі у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм, містить-у наукових працях, різноманітних фахових виданнях. Як же ними користуватися?

Розглянемо це на конкретних прикладах.

На швейній фабриці, що виробляє шкільну форму і є об'єктом нашого дослідження, за січень, лютий та березень 1998 р. було пошито 10, 12 та 14 тис. форм. Про що свідчать ці статистичні дані? Яку економічну тенденцію вони характеризують?

Одним з можливих шляхів оцінки цих величин є зіставлення їх. Воно дає змогу зробити такі висновки:

1. У лютому виробництво зросло на 2 тис. форм (12-10), або на 2 : 10- 100 = 20 відсотків.

2. У березні виробництво зросло на 2 тис. форм більше, ніж у лютому, і на 4 тис. більше, ніж у січні, що становило відповідно 2 : 12 • 100 = 16,7 відсотка і 4 : 10 • 100 = 40 відсотків.

Економісти для оцінки кількісних величин широко застосовують середні величини. Вони допомагають відокремити незвичайне від загальновизнаного, показати, наскільки значними є відхилення між середньою та окремою цифрою. У нашому прикладі середньою буде величина (10 + 12 + 14): 3 = 12 тис. форм.

Використання середніх величин має важливе значення при зіставленні даних, що відбивають економічну діяльність певних підприємств, економічних категорій (зіставлення заробітної плати, наприклад, за галузями народного господарства), темпів економічного розвитку різних галузей тощо. Розглянемо дані, що характеризують процес природного скорочення чисельності населення в Україні:

Рік

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

Зменшення чисельності

населення в країні,

тис. чол.

на 39

на 100

на 184

на 243

на 300

на 310

на312

У середньому щороку за 1991-1997 pp. скорочення чисельності населення в нашій країні становило:

Причини, виникнення  і сутність інформації

Це означає, що починаючи з 1994 р. зменшення чисельності населення в країні значно перевищує середнє значення цієї величини за останні 7 років. У 1995 і 1997 pp. спостерігалось значне прискорення зменшення чисельності населення порівняно з середньою


 
Загрузка...