REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Міжнародні відносини, Міжнародна економіка → Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук

ЗЕД інформацією ні про себе, ні, тим більше, про зовнішнє оточення і перспективи змін у ньому.

На підприємствах, як правило, немає компетентних менеджерів, спроможних забезпечити розробку і реалізацію ефективної угоди співпраці підприємства з іноземним контрагентом.

Саме тому проблемам реалізації зовнішньоекономічних контрактів та пошуку шляхів їх вирішення відведено чільне місце у працях як багатьох американських, німецьких чи японських фахівців-економістів, так і у вітчизняних дослідників особливостей зовнішньоекономічних зв'язків.

Отже, спробуємо прослідкувати за проблемами, що мають місце у ході процесу реалізації зовнішньоекономічних контрактів підприємства, починаючи із укладення самої угоди і завершуючи втіленням її у життя шляхом виконання контрактних зобов'язань.

Чи не основним етапом реалізації зовнішньоекономічних контрактів вважається формулювання відповідних статей угоди, оскільки саме вони служать орієнтиром для наступних кроків, вибір їх є найвідповідальнішим моментом зовнішньоекономічної операції.

Автори виділили ряд запитань, які можуть виникнути при укладанні і виконанні зовнішньоекономічної угоди, а саме:

  • що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною;

  • коли переходить право власності на товар;

  • коли переходить ризик випадкової втрати товару;

  • хто зобов'язаний застрахувати товар і заплатити за страховку;

  • хто зобов'язаний організувати транспортування товару і заплатити за транспортування;

  • хто зобов'язаний сплатити мита, податки, збори;

  • коли вважається, що сторона договору виконала усі свої зобов'язання, що виникли в результаті укладання договору;

  • наслідки невиконання договору;

  • неможливість виконання [7, с.22].

Кириченко О.А., наприклад, зазначив, що якщо продавець не виконав або неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, у розпорядженні покупця є три засоби правового захисту:

1) право вимагати виконання договору;

2) право вимагати розірвання договору;

3) право вимагати відшкодування збитків.

Якщо договір за вимогою покупця було розірвано, зрозуміло, покупець вже не може вимагати його виконання. Розірвання договору звільняє обидві сторони від їхніх зобов'язань за договором при збереженні права відшкодування збитків.

Сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від іншої сторони повернення всього, що було нею поставлено або сплачено за договором. Якщо обидві сторони зобов'язані здійснити повернення отриманого, вони повинні зробити це одночасно.

[2, с. 113].

Крім того, за словами Кредісова А.І., щоб звільнити себе від відповідальності, сторона договору, що не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і її вплив на виконання угоди. Якщо це повідомлення інша сторона не отримала протягом "розумного" терміну після того, як про перешкоду стало відомо партнеру, останній відповідає за збитки, спричинені цією перешкодою.

Наприклад, якщо продавець протягом "розумного" терміну не повідомив покупця про те, що він не зможе поставити товар, обумовлений у контракті, оскільки той був знищений в результаті землетрусу, продавець не може бути звільнений від обов'язку відшкодувати збитки.

У будь-якому випадку звільнення від відповідальності поширюється лише на той період, протягом якого існують перешкоди [3, с. 83].

Здійснення покупцем свого права на інші засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати відшкодування збитків. Сторони можуть домовитися і про інші засоби забезпечення виконання договору, наприклад про неустойку, тобто сплату визначеної суми. При цьому сторони можуть домовитися про те, що збиток відшкодується тільки в частині, не покритій неустойкою, а можуть домовитися і про те, що збиток відшкодується в повному обсязі незалежно від неустойки. [11, с. 237].

Демченко А.В. зазначив, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що:

- невиконання було спричинено перешкодою поза її контролем,

- від неї не можна було "розумно" очікувати усунення цієї перешкоди до уваги при укладанні договору,

- не можна було "розумно" чекати, що вона уникне або подолає цю перешкоду або наслідки цієї перешкоди.

Якщо невиконання стороною свого зобов'язання викликане невиконанням третьою особою, притягнутою нею для виконання усього або частини договору (наприклад, перевізником), ця сторона договору купівлі-продажу звільняється від відповідальності тільки в тому випадку, якщо сторона доведе, що невиконання третьою особою:

- було викликано перешкодою поза контролем третьої особи;

- від цієї третьої особи не можна було "розумно" очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги при укладанні договору зі стороною договору купівлі-продажу, і

- не можна було чекати, що ця третя сторона уникне або подолає цю перешкоду або наслідки цієї перешкоди.

Крім того, щоб звільнити себе від відповідальності, сторона договору, що не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і її вплив на виконання угоди. Якщо це повідомлення інша сторона не отримала протягом "розумного" терміну після того, як про перешкоду стало відомо партнеру, останній відповідає за збитки, спричинені цією перешкодою. Наприклад, якщо продавець протягом "розумного" терміну не повідомив покупця про те, що він не зможе поставити товар, обумовлений у контракті, оскільки той був знищений в результаті землетрусу, продавець не може бути звільнений від обов'язку відшкодувати збитки.

У будь-якому випадку звільнення від відповідальності поширюється лише на той період, протягом якого існують перешкоди [15, с. 77].

При укладенні зовнішньоекономічного контракту сторони повинні обумовити, право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди і прав та обов'язків сторін. За українським законодавством права й обов'язки сторін за контрактом ЗЕД визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої угоди до контракту застосовується право країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра є: продавцем у контракті купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у договорі доручення; перевізником - у договорі перевезення [16, с. 39].

Ю.Т. Єрмолаєв у своїй праці підкреслює велике значення типових контрактів, вироблених світовою практикою, які мають суттєвий вплив на успішне здійснення зовнішньоекономічної операції.

Згідно його тверджень, нині на світовому ринку діють понад 10 млн типових контрактів. Загалом складання і реалізація контракту - це дуже трудомістка справа, що потребує великих витрат, зусиль і часу з боку контрагентів. Тому бажання якось уніфікувати, стандартизувати контракти, зробити їх типовими назріло вже давно. Ще наприкінці минулого сторіччя у Великобританії вперше з'явилися типові контракти, окремими з них користуються досі. Ці контракти складаються з низки


 
Загрузка...