REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Міжнародні відносини, Міжнародна економіка → Інвестиційна діяльність в Україні

фонодовому ринку.

3. За періодом інвестування інвестиції поділяють на короткострокові, довгострокові. Короткострокові інвестиції – це інвестиції на період до одного року. Довгострокові інвестиції – це інвестиції, на період більше одног року.

4. За формами власності інвесторів інвестиції поділяють на приватні, державні, іноземні і спільні. Приватні інвестиції здійснюють фізичні особи, а також юридичні особи з приватним капіталом, державні – державні та місцеві органи влади, державні підприємства з бюджетних фондів, іноземні – фізичні та юридичні особи іноземних держав, спільні – суб'єкти певної держави та іноземних держав.

5. За регіональною ознакою інвестиції поділяють на внутрішні інвестиції, які здійснюють об'єкти інвестування в межах держави, та зовнішні – поза її межами.

Наведена класифікація інвестицій відображає найбільш суттєві їх ознаки, а при необхідності вона може бути поглиблена залежно вд підприємницької або дослідницької мети.

3. Основні поняття інвестиційної діяльності

У відповідності до Закону України від 18.09.91 р. "Про інвестицйну діяльність" № 1560 – ХІІ інвестиційна діяльність визначена як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та даржави щодо реалізації інвестицій. Вона здійснюється на основі:

- інвестування, яке здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, а також громадськими та релігійними організаціями;

- державного інвестування, яке здійснюється органами влади й управління України, а також державними підприємствами та установами;

- іноземного інвестування, яке здійснюється іноземними державами, юридичними та фізичними особами;

- спільного інвестування, яке здійснюється громадянами та юридичними особами України та та інших держав.

Інвестиційна діяльність часто розглядається як інвестиційний процес, стадіями якого є:

  • мотивація інвестиційної діяльності;

  • прогнозування та програмування інвестицій;

  • обгрунтування доцільності інвестицій;

  • страхування інвестицій;

  • державне регулювання інвестиційного процесу;

  • планування інвестицій;

  • фінансування інвестиційного процесу;

  • проектування та ціноутворення;

  • забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами;

  • освоєння інвестицій;

  • підготовка до виробництва продукції;

  • попередня здача в експлуатацію;

  • кінцева здача об'єкта в експлуатацію.

Звичайно, інвестиційний процес розпочинається з мотивації інвестиційної діяльності. Основним мотивом такої діяльності є надлишок коштів у суб'єкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за банківськими депозитами. Інвестор, що є власником цих нагромаджень (збережень), прагне придбати на інвестиційному ринку фінансові активи або інвестиційні товари (реальні активи), тобто здійснити інвестиції.

При виборі об'єкта інвестування проводиться низка передінвестиційних досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяься маркетингові дослідження, оцінюються напрямки інвестування.

Для інвестування, як правило, не вистачає власних коштів інвестора і тому він прагне одержати позичковий, або залучений капітал, тобто використати інші джерела фінансування, крім власних. Визначення джерел фінансування (інвестиційних ресурсів), обгрунтування їх структури передує інвестуванню, воно необхідне для переконання й залучення до проекту інших учасників інвестиційного процесу.

Ресурсне забезпечення об'єкту інвестування здійснюється також за допомогою інших учасників інвестиційної діяльності, як правило, на контрактних засадах.

Освоєння інвестицій означає їх капіталізацію, тобто створення реальних та фінансових активів. Унесенням в експлуатацію не закінчується реалізація інвестиційного проекту. У процесі експлуатації проект потребує нових інвестицій для підтримки виробництва і його розвитку, таким чином починається знову процес передінвестиційних досліджень.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення та використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і громадян, що охороняється законом.

Список використаної літератури

1. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К.: Видавництво „Наукова думка", 1998. – 390 с.

2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – К.: „Центр навчальної літератури", 2004. – 376 с.

3. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.

4. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991року.

5. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22 травня 1997 року.

6. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 160 с.


 
Загрузка...