REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Міжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У

Контрольна робота

Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в Україні.

Зміст

  • Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів.

  • Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в Україні.

    Список використаної літератури

  • Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів.

    Однією з необхідних умов ефективного функціонування ринкової економіки є мобільність факторів виробництва, їхня здатність переходити з галузі в галузь у пошуках вищого рівня доходу. Різні фактори виробництва характеризуються різним ступенем мобільності і від нульової (земля, природні ресурси) до дуже високої (капітал). При розгляді теорії міжнародної торгівлі ми припускали, що об'єктом експорту-імпорту є лише товари і деякі послуги, у той час як фактори виробництва переміщуються усередині країни, впливаючи на розподіл доходів, але не можуть експортуватися чи імпортуватися. У цих умовах, відповідно до теорії Хекшера-Оліна, пересування товарів з країни в країну компенсує низьку мобільність факторів виробництва в масштабах світового господарства. Однак у міру розвитку світогосподарських зв'язків росте і ступінь міжнародної мобільності факторів виробництва — підсилюється міграція робочої сили з країни в країну, формуються потужні потоки короткострокового і довгострокового капіталу, активно розвивається міжнародна передача технологій і т.д.

    Важливо підкреслити, що міжнародна мобільність факторів виробництва, як правило, штучно обмежується державою, яка піддає її більш жорстким обмеженням, ніж торгівлю товарами і послугами. Це пояснюється тим, що переміщення факторів виробництва з країни в країну часто породжує не тільки економічні, а й значні політичні і соціальні проблеми.

    Поширення продуктивних сил — об'єктивний процес незалежно від того, розвивається він стихійно чи регулюється державою. Але історично за ним закріпилися два терміни: міграція — для стихійного або непрямого керованого процесу і переселення — для організованого процесу.

    Під міграцією населення розуміють зміну постійного місця проживання між різними адміністративними одиницями.

    У залежності від тривалості переміщення класифікуються таким чином (рис. 1). Зміна місця;розташування індивіда можна аналізувати як щодо місця початку руху, так і щодо місця його завершення. Це становить основу розподілу міграцій на еміграцію та імміграцію. У вітчизняній науці ці терміни стосуються тільки таких переміщень, які пов'язані з перетинанням державного кордону. У європейських країнах вони стосуються й міжрайонних переселень.

    Урахування у класифікації міграцій елементів кордонів призвело до розподілу на локальні — зміну місця проживання в межах однієї територіальної одиниці; внутрішні - у межах держави; закордонні міграції. Якщо пункти початку і кінця міграції знаходяться поза досліджуваною територією, а траса міграції її перетинає, то має місце транзитна міграція. Територія, обумовлена безліччю пар пунктів, між якими відбуваються міграції, називається полем міграції.

    Як індивідуальні, так і групові міграції є формою задоволення потреб, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Незважаючи нате, що в деяких міграціях важливу роль може відігравати випадковий фактор, вони, як масові явища, підкоряються певним закономірностям. Міграції відображаюсь історію розвитку суспільства і прагнення окремих осіб, які сформувалися в конкретних соціально-політичних і економічних умовах.

    Сукупність явищ і подій, під впливом яких виникають і протікають переміщення, визначаються як фактори міграції. Фактори, які служать пульсом прийняття самого рішення про міграцію, називаються стимулами міграції.

    Серед найважливіших спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції трудових ресурсів знаходяться різні фактори економічного і неекономічного характеру.

    До причин економічного характеру слід віднести такі: 1) розбіжності в рівні економічного і, зокрема, промислового розвитку окремих країн. Як свідчить практичний досвід, робоча сила мігрує в основному з країн з низьким рівнем життя в країни з вищим рівнем; 2) наявність національних розбіжностей у розмірах заробітної плати; 3) існування органічного безробіття в деяких країнах і насамперед слаборозвинених; 4) міжнародний рух капіталу і функціонування міжнародних корпорацій.

    До причин міграції робочої сили неекономічного характеру фахівці відносять політичні, національні, релігійні, расові, сімейні й ін.

    Помітний розвиток засобів зв'язку і транспорту, у свою чергу, здійснив стимулюючий вплив на активізацію процесів сучасної міжнародної трудової міграції.

    Міграція як просторове явище — спрямована величина, викликана розбіжностями соціальних, економічних, політичних і

    культурних умов двох місць. У сучасному світі ці розбіжності величезні і проявляються на рівні різних територіальних одиниць. Але, незважаючи на це, не скрізь спостерігаються переміщення, пропорційні масштабу розбіжностей, і навіть навпаки, найменші міграційні потоки існують між країнами з найбільшими розбіжностями економічних потенціалів (Індія й Австралія, Єгипет і Західна Європа). Отже, поряд з факторами, які стимулюють міграції, необхідно враховувати також стримуючі фактори (інгібітори). У сучасних дослідженнях на перше місце висувається роль відстані, збільшення якої стримує міграції і скорочує їхні розміри. Серед стримуючих факторів можна назвати расові бар'єри, бар'єри соціально-економічного становища, економічні у вигляді високої вартості проїзду, психологічні, релігійні (у Бразилію до 1930 р. дозволялася імміграція тільки католиків).

    Рис. 1. Класифікація переміщень

    Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У

    До числа найефективніших належать інституціональні бар'єри у вигляді офіційної міграційної політики. Прикладом таких обмежень є система імміграційних квот, яка діє в США з 1921 року, нині замінена так званою системою переваг.

    Поряд з міграцією всього населення розрізняють міграцію окремих груп — етнічних, статевовікових і т.д., виділяють міграцію робочої сили — переміщення працездатного населення, яке викликається змінами в розміщенні виробництва, умовами існування. За класифікацією ООН, постійними працюючими мігрантами вважаються особи, які прибувають у країну, щоб знайти оплачувану роботу на термін, що не перевищує одного року. Провідними економічними факторами трудової міграції є наявність безробіття, експорт капіталу, діяльність ТНК, а також розвиток транспортних засобів.

    Для сучасної міграції робочої сили характерні такі тенденції.

    Основу міграційних потоків становлять робітники, а не службовці. Новою формою є переміщення науково-технічних кадрів. Основним спонукальним мотивом є матеріальні фактори, однак, мають місце і політичні й етнічні причини.

    Після здобуття Україною незалежності одним з досягнень демократизації громадського життя стало зняття обмежень на перетинання державного кордону, забезпечення вільного пересування громадян. Якщо в попередній період у закритій від світу радянській Україні закордонні поїздки були привілеєм лише обраних, то в 90-і роки минулого століття вони стали доступними середнім громадянам. Значна частина цих поїздок обумовлювалася не туризмом, відпочинком або відвідуванням родичів і


  •  
    Загрузка...