REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Міжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У

СРСР обмежується приблизно 5 тис. осіб на рік. у 2001 р. в Україні навчалися 22,6 тис. іноземних студентів, що на третину менше, ніж 10 років тому; працювало 3,5 тис. іноземців; з'явилися біженці - 3 тис. осіб переважно афганці та інші з 48 країн світу. Притулок в Україні отримали також понад 3 тис. жертв воєнного конфлікту з Абхазії.
Територія країни активно використовувалася для незаконного переправлення людей з деяких азіатських та африканських країн до Західної Європи. Завдяки цілеспрямованим заходам забезпечення охорони кордону, передусім на його північно-східній ділянці, удосконаленню візового контролю цей негативний процес вдалося припинити. Кількість затриманих на державному кордоні України значно скоротилася і становила 5422 осіб у 2000 р., 4621 осіб - у 2001 р., 2059 осіб - за 10 місяців 2002 р. проти 14546 осіб у 1999 р.).
Таким чином, Україна залишається майже не привабливою для іммігрантів, продовжує відігравати в міжнародному обміні населенням роль країни-донора.

  • Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в Україні.

    Вихід на ринок України потужних транснаціональних корпорацій (ТНК), що здійснюється, як правило, у формі прямих іноземних інвестицій. Аналізу прямих іноземних інвестицій в економіку України присвячено багато публікацій в українських виданнях, однак переважна більшість з них зосереджується або на факті гострої потреби національної економіки в іноземних інвестиціях (що загалом не може викликати заперечень), або ж на позитивному впливі іноземних інвесторів (що, як буде показано пізніше, є дещо одностороннім баченням цього явища). У контексті вищесказаного особливої актуальності набуває вивчення негативних аспектів впливу іноземних ТНК на національну економіку. Власне на них і буде зроблено основний акцент у цьому дослідженні.

    Експансія іноземних ТНК на український ринок розпочалася одразу ж після проголошення незалежності України у 1991 р. При цьому на основі аналізу компаній, що приходили на український ринок, та застосовуваних ними стратегій можна виділити кілька етапів експансії.

    Перший етап експансії (від проголошення незалежності до прийняття у 1993 р. Декрету Кабміну "Про режим іноземного інвестування") характеризується зростанням кількості індивідуальних підприємств, частина з яких утворена із безпосереднім залученням капіталу нерезидентів України. Він є логічним продовженням "буму кооперативів" останніх років радянської перебудови (при цьому навіть законодавче поле залишалося пострадянським). Слід звернути увагу на те, що, по-перше, більшість спільних підприємств у цей період створювалася із залученням капіталу приватних інвесторів на основі особистих чи навіть родинних зв'язків - тобто на цьому етапі мова у більшості випадків ще не йде про експансію власне ТНК, для яких Україна тоді не становила значного інтересу. По-друге, переважна більшість спільних підприємств за участю ТНК створювалася або для імпорту та дистрибуції на території України іноземних товарів (оскільки існування "економіки дефіциту" допускало значне завищення цін), або для експорту продукції українських підприємств, тимчасово конкурентоспроможної на ринках постсоціалістичних країн за рахунок штучної підтримки українським урядом низьких цін. При цьому різке розширення українського експорту протягом аналізованого періоду мало переважно негативний вплив на економіку, оскільки продаж продукції за невиправдано низькими цінами лише сприяв поглибленню економічної кризи.

    Другий етап іноземного інвестування в економіку України (1993-1997 pp.) почався з прийняттям 20 травня 1993 р. Декрету Кабміну "Про режим іноземного інвестування". На цей період припадає пік приходу в Україну іноземних ТНК. Саме тоді було відкрито переважну більшість представництв, філій, спільних підприємств та дочірніх компаній іноземних ТНК, що діяли чи діють в Україні. Найвідоміші з них - Coca-Cola Amatil, Procter&Gamble, Philip Morris, R.J.Reynold's Tobacco, Sony, Philips, Bosch, Daewoo (мова йде про відділення побутової електроніки Daewoo Electronics, а не про Daewoo Motor, який прийшов в Україну пізніше), Samsung та LG.

    Ця хвиля експансії іноземних ТНК на український ринок пояснюється, у першу чергу, надзвичайно сприятливим для певних категорій іноземних інвесторів Законом України "Про режим іноземного інвестування", який, поряд із величезними податковими та іншими пільгами для іноземних інвесторів, надавав їм державні гарантії повернення інвестицій та захист від зміни інвестиційного та податкового законодавства. На додаток до цього, як уже згадувалося, кабмін

    звільнив ряд найпотужніших ТНК від податку на прибуток протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції. При цьому ставка оподаткування переведення коштів у материнську компанію не перевищувала 15%, а згідно з європейськими стандартами, про прагнення приєднатися до яких Україна неодноразово заявляла, максимальна ставка цього прибутку взагалі повинна була зменшитися до 10%. При цьому з огляду на непідготовленість уряду навіть у ключових питаннях державного регулювання діяльності іноземних ТНК на території України у період 1993-1997 pp. практично ніщо не стримувало їх від довільної експлуатації ринку України. Тому цей період характеризується значними фінансовими зловживаннями.

    Третій етап діяльності іноземних ТНК на ринку України почався із відміною Декрету "Про режим іноземного інвестування", тобто зі скасуванням багатьох пільг для іноземних інвесторів. (Фактично Декрет втратив чинність на підставі Закону України "Про режим іноземного інвестування" № 93/96-ВР від 19 березня 1996 р., хоч остаточно його дію скасовано на підставі Закону України "Про режим іноземного інвестування" № 1457-Ш (1457-14) від 17 лютого 2000 р.). Тому 1997 і наступні роки характеризуються помітним скороченням активності іноземних інвесторів на території України (зокрема, у Львівській області саме на цей період припадає і закриття тютюнової фабрики корпорації RJReynold's Tobacco у Винниках, і ліквідація Львівського заводу компанії Coca-Cola Amatil).

    На жаль, Український уряд не проявив достатньої послідовності й у справі відміни пільг, оскільки незабаром після відміни Декрету стало відомо про нові факти надання пільг іноземним компаніям. Так, значні пільги отримали корпорації Nestle (яка придбала контрольний пакет акцій львівського ВАТ "Світоч"), та корейська корпорація Daewoo Motor, яка під приводом розбудови української автомобілебудівної промисловості, на додачу до податкових пільг домоглася від Українського уряду офіційного закріплення за своїм дочірнім підприємством АвтоЗАЗ-Daewoo майже монопольних привілеїв на ринку України.

    Аналіз потоків прямих іноземних інвестицій, відображених у таблиці 1, дозволяє зробити ряд цікавих висновків. Хоч загальний обсяг капіталу нерезидентів в економіці України протягом останніх років виявляв тенденцію до стійкого зростання у середньому на 807 млн. дол. США щорічно, причому його графік з майже одиничною кореляцією (0,9928) відображається лінійною функцією, насторожує відсутність пожвавлення інвестиційного процесу. Зростання обсягів капіталу нерезидентів у 2002-2003 pp. значною мірою нівелюється за рахунок паралельної активізації процесів скорочення капіталу нерезидентів. Так, якщо річні обсяги капіталовкладень в українську економіку протягом більшої частини аналізованого періоду залишалися відносно сталими, то обсяги скорочення капіталу нерезидентів (тобто відкликання вкладених інвестицій), наприклад, у


  •  
    Загрузка...