REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...

Головна Право → Фінансове право України

Фінансове право України

1. Особливості фінансових правовідносин

Фінансові правовідносини - це один із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами (встановленими державою правилами поведінки учасників суспільних відносин, що виражені в їх юридичних правах і обов'язках). Простіше кажучи, це урегульовані нормами права відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності.

Структуру фінансових правовідносин складають:

суб'єкти. Це юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути потенціальними, реальними учасниками фінансових правовідносин

об'єкти як вже вказувалося вище - це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Об'єкт фінансових правовідносин пов'язаний з інтересом управомоченої державної сторони.

зміст - права і обов'язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами. Суб'єктивні права - це належна уповноваженій особі (фінансовому або кредитному органу) для задоволення її (тобто держави, від імені якої він виступає) інтересів міра дозволеної поведінки, забезпечена юридичними обов'язками другої сторони відносин. Саме обов'язки другої сторони фінансових відносин, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав уповноваженого державою органу. Обов'язок же другої сторони фінансових відносин може полягати в утриманні від дій або, навпаки, виконання обов'язку.

Юридичний обов'язок - це приписана зобов'язаному суб'єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинен дотримуватися цей суб'єкт. Ним може бути і фінансовий орган.

юридичні факти - тобто підстави виникнення правових відносин (нормативно-правові акти). Проте для виникнення фінансових правовідносин видання закону недостатньо, бо в них установлюються типові ознаки для виникнення фінансових правовідносин. Наприклад, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб'єкта - наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб'єктом податкових правовідносин, необхідний індивідуальний фінансовий акт - декларація про доходи, які одержав цей громадянин.

Зміна або припинення фінансових правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акта, в якому передбачаються факти і події.

У фінансових правовідносинах проявляються суб'єктивні права їх учасників, тобто йде безпосередній вплив на фінанси, оскільки приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання коштів, що складають централізовані і децентралізовані фонди, реалізуються в поведінці людей, які беруть участь у цій діяльності.

Що стосується функцій фінансово-правових відносин, то можна виділити такі:

вказівка на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правової норми;

закріплення конкретної поведінки юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів грошових ресурсів;

це умова можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і використання обов'язкових учасників фінансових правовідносин.

Особливості фінансових правовідносин:

виникають лише у сфері фінансової діяльності держави і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер;

одним із суб'єктів цих відносин обов'язково є держава, яка бере участь безпосередньо або через уповноважені нею фінансові або кредитні органи, що зумовлює нерівне положення об'єктів правовідносин. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби, що забезпечуються фінансові приписи держави, бо вона виступає в інтересах держави в цілому;

об'єктом фінансових правовідносин є кошти або грошові зобов'язання, пов'язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів;

виникають, змінюються і припиняються не за волевиявленням сторін, а за законом чи іншим нормативним актом.

Держава для її безперебійного функціонування повинна постійно керувати фінансовою діяльністю. В зв'язку з цим у фінансових відносинах вона виступає як владний суб'єкт, що за допомогою законодавства розпоряджається майном (у даному випадку це майно - кошти); відносини, що виникаються при цьому, мають владно-майновий (грошовий) характер.

Ретельна регламентація фінансових відносин за допомогою правових норм сприяє розширенню і зміцненню фінансової бази держави, проведенню соціальних заходів, впливає на рентабельність роботи підприємств і організацій.



2. Класифікація банків за Законом України "Про банки і банківську діяльність"

Згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Тепер перейдемо безпосередньо до класифікації банків.

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Він засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок


 
Загрузка...