REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Мовознавство, Філологія → Субстанціальна синтаксема у функції суб’єкта дії

Субстанціальна синтаксема у функції суб'єкта дії

Основним семантичним варіантом суб'єктної синтаксеми виступає синтаксема у функції суб'єкта дії. Цей субстанціальний компонент семантично елементарного речення поєднується з предикатами дії різної валентності. Сама природа предиката дії вимагає суб'єкта дії, оскільки будь-яка діяльність неодмінно породжується суб'єктом-діячем. Предикати дії морфологічно пов'язані з дієсловами, але це не означає, що кожне дієслово слід зараховувати до предикатів дії. Дієслова можуть виражати і дії, і процеси, і стани, тобто виступати морфологічним засобом вираження і предикатів дії, і предикатів процесу, і предикатів стану. Отже, дієслово як морфологічну одиницю і предикат дії як семантичну категорію не слід ототожнювати. Перш ніж описувати суб'єкти дії, необхідно з'ясувати характерні риси дії. Невід'ємною її властивістю є фазовість існування, тобто у кожний момент часу наявна окрема фаза розвитку дії, а не дія в цілому [5, 94]. Одна фаза дії безперервно переходить у другу фазу. Будь-яка дія тісно пов'язана з часом: вона то розчленовується на фази, то набуває своєї цілісності в межах відповідного часового відрізка. Предикат дії може семантично конкретизуватися як активна конкретна фізична дія, як переміщення (рух), як розумова діяльність, як мовленнєва діяльність, як психічна діяльність (сприйняття) тощо. Детальний поділ суб'єктного значення повністю передбачається семантикою предиката, через те виділяємо: 1) суб'єкт конкретної фізичної дії; 2) суб'єкт дії-локативності; 3) суб'єкт розумової діяльності; 4) суб'єкт мовленнєвої діяльності, 5) суб'єкт психічної діяльності (сприйняття).

Суб'єкт конкретної фізичної дії вживається: а) при дієсловах із значенням творення (руйнування), видів діяльності: боронувати, будувати, бурити, варити, виготовляти, доїти, жати, клеїти, клепати, косити, кроїти, кувати, ламати, майструвати, малювати, міряти, молоти, молотити, мурувати, орати, пасти, пиляти, полоти, прасувати, прати, прясти, ремонтувати, руйнувати, садити, сапати, сіяти, скиртувати, склити, скородити, споруджувати, творити, тесати, ткати, цементувати, шити, штукатурити та ін. Напр.: Софійський собор будували майстри візантійської школи .. ("Старожитності Русі-України"); Ганка доїла корову (Б.Харчук); Тимко косив до самого вечора (Григорій Тютюнник); Мирон сяк-так змурував цю піч між молодими вишнями (Б.Харчук); У дворі Галя прала білизну (В.Шевчук); .. спеціалісти ГЕС споруджують відвідний канал .. (З газети); Жінки пришивали до кунтуша додаткові вузькі рукави з іншого матеріалу ("Українське народознавство"); б) при дієсловах, що вказують на більший чи менший ступінь інтенсивності дії, спрямованої на об'єкт: бгати, бити, бомбити, бороти, валити, вішати, в'язати, гасити, гальмувати, гноїти, гнуздати, гнути, горнути, гребти, гризти, гріти, дерти, ділити, клювати, колоти, краяти, крити, кришити, купати, кусати, латати, мити, мазати, мести, милити, мити, місити, м'яти, палити, парити, пороти, ранити, рвати, рівняти, різати, рубати, сікти, смалити, сушити, терти, тиснути, товкти, топтати, торкати, чавити, чистити, чіпляти, шматувати, щербити та ін. Напр.: Мирон зв'язує ніжки дротом (Б.Харчук); Григорій різав тютюн на краю порубцьованого ножем ослона (В.Дрозд); Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); І верхи на лозинах дітлахи рубали кропиву і лопухи (Л.Костенко); Юстина оббирала картоплю .. (Б.Харчук); Іваниха чавила товкачем у цебриці картоплю (Б.Харчук); Симон чистив снаряд за снярядом (А.Дімаров).

Розглянуті вище предикати конкретної фізичної дії вимагають у лівобічній валентній позиції активного виконавця дії, тобто лексичне наповнення суб'єктної позиції не виходить за межі назв осіб, рідше — назв тварин, напр.: Василинадробила картоплю в руках (Б.Харчук); Десь у садку довбавдятел(Б.Харчук). Обов'язковим компонентом таких конструкцій є об'єктна синтаксема, що позначає особу чи предмет, на які спрямовано дію суб'єкта, напр.: .. Ягор своє житечко косив (О.Гончар); Козаки Ізюмського полку побудували містечко Сватова Лучка .. (З газети). Інструментальна синтаксема у реченнях із предикатами конкретної фізичної дії позначає знаряддя або засіб, за допомогою яких виконує дію суб'єкт-діяч: Вінписав простими олівчиками (П.Загребельний); Гордій сокирою обрубував коріння (Б.Харчук);Бережанзамурував сховок цеглою (В.Барка).

З акціонально-локативними предикатами (предикатами дії і локативності) поєднується синтаксема у функції суб'єкта дії-локативності. З'ясуємо природу цих предикатів. У.Л.Чейф з-поміж предикатів виділяє локативні дії, утворені дериваційним шляхом від предикатів дії. Американський учений доходить висновку, що дієслова локативної дії можуть членуватися на підклас дієслів локативної дії та підклас дієслів локативної дії-процесу [6, 187-188]. На нашу думку, більшу пояснювальну силу має кваліфікація цих предикатів як предикатів дії і локативності, а отже, визнання того, що дані предикати зберігають вихідну семантику дії, додаючи до неї похідну семантику локативності. Вони, звичайно, утворюються внаслідок об'єднання в одне синтаксичне слово двох одиниць  дієслів із значенням фізичної дії й руху та локативних аналітичних синтаксичних морфем (прийменників) [1, 108]. У.Л.Чейф стверджує, що дієслова, внутрішньо не являючи собою локативних, можуть бути факультативно перетворені на локативні дієслова за допомогою додавання до дієслівних коренів дериваційної одиниці, названої локативізатором [6, 186].

Суб'єкт дії-локативності (суб'єкт локативної дії) функціонує: а) при дієсловах руху: бігти, брести, іти, їхати, крокувати, летіти, лізти, мчати, пливти, прибувати, простувати, рушати. Напр.: Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку (Л.Костенко); Тато мій пішов до загону у Козацький сосновий ліс (В.Симоненко); Головною вулицею столиці проходять ветерани (З газети); 23 серпня депутати виїхали до Києва на надзвичайну сесію Верховної Ради України (Р.Іваничук); Шляхом простував Данилко (Б.Харчук); б) при дієсловах зі значенням переміщення в просторі, які поєднують у собі семантику переміщення і конкретної фізичної дії: везти, вести, волокти, котити, нести, сунути, тягти та ін. Напр.: Крам зі сходу привозили купецькі каравани ("Українське народознавство"); Верхратський часто водив гімназистів на прогулянку до урицьких скал (Р.Іваничук); Турки поволокли Марка на пагорб (Ю.Мушкетик); Терентій котив кожне колесо стежкою (В.Дрозд); Вони капусту вносили із льоху (Л.Костенко); Чумаченко тягне Огонькова до машини (Григорій Тютюнник); в) при дієсловах із слабкішою порівняно з наведеними вище дієсловами моторністю типу ставити, класти та ін. напр.: Меланка ставила в піч два горщики з водою (Є.Гуцало); Господиня кладе на стіл пироги з сиром, цибулею і кропом (М.Вінграновський); Мирон кладе пошивку на землю (М.Стельмах); г) при дієсловах падати, опадати, звалюватися, текти, хилитися, капати, гнутися і под., які перебувають на периферії предикатів дії: Падають яблука на землю (В.Яворівський); Листя падало на посмугований Верхушиними колесами шлях (В.Дрозд); З того боку стеля обвалилася (З.Тулуб); Текла чиста прозора вода (Б.Харчук); Дуби схилилися над урвищем (Григорій Тютюнник). Цим дієсловам властиві як деякі ознаки предикатів дії, так і деякі ознаки предикатів процесу. З предикатами процесу їх зближує наявність "пасивного" суб'єкта у лівобічній валентній позиції. Процеси, що передають подібні дієслова, відбуваються стихійно, і для їхнього перебігу не потрібно зусиль суб'єкта. Проте подібні дієслова вирізняються семантико-синтаксичною тривалентністю, що характерно для предикатів дії та не властиво предикатам процесу, які звичайно не виходять за межі двовалентності, напр.: Із стелі .. на обличчя упала краплина


 
Загрузка...