REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...

Головна Мовознавство, Філологія → Із спостереження над ротацизмом в українській мові

Явірки) jawыrnik [AJPP 292], пол. діал. jafernńik, xaferńik, lafer id. [AJPP 292], слов. діал. hafirnk, hafirnіаk, jafirńk, hafirńk [SSN 533].

Йафира < йафина, що з рум. fina id.; йафирнк < йафиннк. Лемк. Jawыrnik, можливо, езультат зближення із явір.

Карас'р 'керосин' – деякі говірки Лубенщини Пл. [ВЛГ 189]. Дистактна асиміляція р – н> р – р.

Комарчина 'конюшина, Trifolium' – говірки р-ну Рави-Руської [ВхНз59]. З діал. команчина id.

Лушпеир 'шкаралупа яйця', 'лушпиння цибулі' – говірка с. Лопухово Тячівського р-ну Зк., лушпеирна 'шкаралупа яйця' – говіркисс. Колочава, СиневирМіжгірського р-ну, Кушниця Іршавського р-ну Зк.[21] З лушпин 'шкаралупа'.

Плоск'ір < плоскін 'чоловічі стебла конопель' – говірки Полісся [22].

VІІІ. р < т

Достарчти, дострчити 'доставляти, постачати' [сум II, 387; Жел. 201; Грін. І, 431; ВхБ 27], достарчання 'постачання'. Як і біл. дастарчць id., вважається полонізмом, з пол. dostarczać, що є дериватом від starczać, де r постало внаслідок дисиміляції t – t > t – r: statczyć > starczyć id. [ЕСУМ II, ІІ4]. В українських писемних пам'ятках достарчити 'достачати, доставати, доставити, дати' – з ХVІІІ ст. [Тимченко 802]. Пор. також діал. вистрчати, встарчити 'вистачити' [СУМ І, 500], яке відоме з ХУІ ст. [Тимченко 455], выстарчатися, выстарчитися - з ХVІІ, а выстарченье - з ХVІІІ ст. (там само). Настрчите 'постачати, задовольняючи чиї-небудь потреби' – говірка с. Млинище Іваничівського р-ну Вл. [КСЗВГ І70].

Як видно з приведеного вище аналізу, ротацизм засвідчується в усіх говорах української мови. У кількісному відношенні він найчастіше виявляється в говорах району Карпат, нерідко на Волині, Чернігівщині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Сумщині; лише по одному випадку зафіксовано на Тернопільщині, Київщині, Харківщині, Кіровоградщині, Миколаївщині; жодного разу не відзначено на Рівненщині, Донеччині, Луганщині. Однак це, вірогідно, швидше зумовлено все ще надто бідними відомостями про діалектну лексику значних масивів наших говорів. Що стосується говорів району Українських Карпат, де супроти інших регіонів України ротацизм найбільш поширений (на Закарпатті, наприклад, близько 30 слів), то тут слід мати на увазі, по-перше, те, що діалектна лексика цих говорів непогано (хоч у цьому плані тут ще багато роботи) вивчена, а по-друге, те, що це район давніх інтенсивних контактів з сусідніми, зокрема, й неслов'янськими мовами.

Український ротацизм взагалі не відноситься до фонетичних закономірностей типу першої чи другої палаталізації задньоязикових або в галузі вокалізму чергування давніх о, е з і, е з о у відомих позиціях тощо, проте все ж це не якесь зовсім довільне явище.

Поданий опис свідчить, що український ротацизм зумовлений різними обставинами: комбінаторними звуковими змінами, народною етимологією, аналогією. У ряді випадків українські слова з ротацизмом є перейманнями з чужих мов. Проте в усіх випадках це не виходить за межі властивих українській мові норм сполучення фонем.

На цей час засвідчено (не беручи до уваги дериватів) 77 слів ротацизмом. Переважну більшість випадків заміни вібрантом р зазнає звук л (61 випадок) і значно рідше н (7 слів) та j (3 слова ), і лише по одному випадку звуки б, в, д, ж та т. Отже, ротацизм переважно зазнають сонанти л, н, j (71 випадок із 76 засвідчених), тобто приголосні з найбільшою звучністю. Іноді дзвінкі приголосні б, в, д, ж. Глухим приголосним це явище зовсім не властиве. Поодинокий випадок з т>р у полонізмі достарчати до уваги можна не брати, бо ротацизм тут постав не на українському ґрунті.

Щодо місця в слові та фонетичного оточення досліджуване явище відзначаеться: а) в інтервокальній позиції - 23 випадки: балагра, бідорка, выкарюшити, выскартися, гмр'а, звіздр'а, йроп, карімар', карард, кчиринки, комарчина, крокіл, курстра, лушпер, маримнська, неборк, пірра, переперця, рапорця, рибрити, шаравло, шереснтий, яфири; б) у кінці слова – 14: бретнр, глухмар, йтер, йедвар, карасір, кримінр, крохмрь, крумцнґер, плскір, снтер, себір, лишир, снтир, тнґер; в) на початку слова - 4: репутт, роскотти, рулї, рун; г) між голосним (вокалом v) та н – 8: веретюрніца, віярня, волочрник, вускобурн'а, коврн'а, козрнік, ничірнці; ґ) між v і к – 5: аркоглік, барабрка, выкаркулювати, дзяркате, фіярка; д) між v і б - 2: верблюд, сврба; е) між v і м – 3: зармутти, мармазя, сорможк; є) між v і г - 3: бургри, калганц', каргнка; ж) між v і ч: достарчти, закопрчувати; з) між v і ш: - І: брше; и) між приголосним б і v - 2: ббрашки, понбр'а; і) між к і v – 3: крнцати, кропіткй, пскрин'; ї) між в і v - І: гвр'а; й) між х і v - 1: хр'ки.

Наголос: у ненаголошених складах 48, а в наголошених 28 випадків. Проте в деяких діалектизмах наголос не відзначено, а в деяких має місце подвійний наголос.

Із погляду територіального виявлення більшість засвідчених слів з ротацизмом є локальними чи навіть вузьколокальними діалектизмами, які властиві лише окремим говіркам, причому нерідко факультативними варіантами загальновживаних слів або слів з ширшим чи вужчим поширенням, частина ж діалектизмів з ротацизмом мають більші чи менші невеликі ареали, причому деякі з них досить компактні, а самі форми є єдиними засобами вираження означуваних понять (кчиериенок... 'суглоб пальця руки', гр'адло 'дзеркало', роскотти 'лоскотати' тощо). Деякі слова з ротацизмом стали нормою української літературної мови (верблюд, неборк, достарчти).

Оскільки українські слова з ротацизмом у переважній своїй більшості є вузьколокальними діалектизмами, то писаними пам'ятками вони звичайно не фіксуються. Однак це явище в українській мові не нове: верблюд відзначається з ХVІІ ст., вистарчти, брше - ХVІ ст., а неборк, можливо,сягаєще й доісторичних часів.

Додаток

Думаємо, що з ротацизмом якось пов'язується поява вставного приголосного р, що порівняно часто засвідчується в українській мові. К.Михальчук у своїй діалектологічній програмі у підрозділі"Зникнення і з'явлення шелестівок" поряд з питаннями про інші неетимологічні приголосніокремо виділяє питання і про вставний р у словах бристрий,дорщ, пошерсть, жерсть та жорстокий [23]. Відображено це явище і в АУМ [І, 336; II, 132].

Слова жерсть і жорстокий уже в 20-их роках уведені в українську літературну мову


 
Загрузка...