REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Макроекономіка → Категорii iнфляцii

Автономнi iнвестицiї — частина реальних iнвсстицiй, яка не залежить вiд рiвня та змін нацiонального доходу i здiйснюсться при незмінному сукупному попитi на блага.

Агрегування — додавання однорiдннх показникiв з метою отримання бiльш загальних, сукупних величин.

Акселератор — коефiцiєнт, який показує, скiльки одиниць додаткового основного капiталу необхiдно для виробництва додаткової одиницi продукцiї.

Аналiз exante— прогнозне моделювання економiчних процесiв i явищ на основi певних теоретичннх концепцiй. Мета аналiзу — визначити, якi фактори i яким чином будуть впливати на значения макроекономiчних показникiв у майбутньому.

Аналiз expost — аналiз, що базується на визначеннi макроекономiчних параметрiв минулого перiоду з метою отримання iнформацiї про те, як нацiональна економiка функцiонувала i яких результатiв досягла. На основi результатiв ех роst аналiзу вiдбувається коригуваная макроекономiчннх концепцiй та розроблення нових.

Антиiнфляцiйна полiтика — сукупнiсть заходiв держави, спрямованнх на встановлення вiдповiдностi мiж темпами зростаная грошової маси i темпами зростання обсягiв виробництва економiчних благ. Антиiнфляцiйна полiтика може здiйснюватися лише у випадку вiдкритоi iнфляцiї.

Безробiття — стан ринку працi, за якого пропозицiя робочоi сиди перевищує попит на трудовi ресурси.

Безробiття iнституцiйне — вид безробiття, пов'язаннй з функцiонуванням самих iнститутiв ринку працi та факторами, якi впливають на попит i пропозицiю на ньому (неповна iнформацiя про вакансii, завищений рiвень допомоги у зв'язку з безробiттям, заниженi податки на доходи тощо).

Безробiття структурне — вивiльнения робочої сили пiд впливом структурних зрушень в економiцi, якi змінюють попит на окремi професiї i спецiальностi.

Безробіття фрикцiйне — тимчасове безробiття, яке пов'язане з добровiльним чи вимушеним пошуком або очiкуванням роботи.

Безробiття циклiчне — вивiльнения робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто тiєю фазою економiчного циклу, яка пов'язана з кризовими явищами в екомомiцi, скороченням сукупного попиту, вiдповiдним скороченням зайнятостi та зростанням безробiття.

Бюджетно-податкова полiтика — система заходiв, спрямована на регулювання державних фiнансiв за допомогою податкових важелiв з метою забезпечення високого рiвня зайнятостi i стабiльного динамiчного розвитку економiки краiни.

Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) — сумарна ринкова вартiсть усiх кiнцевих товарiв i послуг, вироблених на територii країни резидентами i нерезидентами за певний перiод часу, як правило, за рiк.

Валовi внутрiшнi iнвестицiї— затрати на новостворенi капiтальнi товари у формi будiвель i споруд, машин, устаткуваяня, приросту запасiв.

Валютний курс — цiна однiєi валюти, виражена в одиницях iншої валюти.

Вiльна торгiвля (фритредерство) — зовнiшньоекономiчна полiтика, за якої держава не втручається у торгiвельнi вiдносини з іншими країнами; вiдсутнiсть штучних (створених урядом) бар'єрiв на здiйснення торгових операцiй мiж рiзними країнами.

Галопуюча iнфляцiя — iнфляцiя, що характеризується зростанням рiвня цiн вiд 10% до 200% на рiк.

Гіперiнфляцiя — iнфляцiа з високими темпами (цiни зростають до 1000% на рiк). Пiд час гiперiнфляцii поведiнка споживачiв визначається намаганням вкласти грошi у матерiальнi цiнностi, втрачається довiра до грошей та вiдбувається перехiд до бартеру.

Гранична схильнiсть до споживання — частка приросту споживання у додатковiй одиницi доходу.

Грошово-кредитна (монетарна) полiтика — сукупнiсть форм та iнструментiв державного впливу на пропозицiю грошей з метою регулювання економiчного циклу, попередження i подолання спаду виробництва, досягнення рiвноваги на нацiональному ринку за умов повної зайнятостi та вiдсутностi iнфляцiйних процесiв.

Державний борг — нагромаджена сума позичених урядом коштiв для фiнансування дефiцитiв бюджету.

Державний бюджет — 1) офiцiйно визнаний i затверджений вiдповiдними органами державноi влади збалансований кошторис грошових доходiв та витрат держави на певний строк (рiк, пiврiччя, квартал); 2) основний фiнансовий план держави, який має силу закону i вiдображає економiчнi вiдносини, опосередкованi рухом грошей у процесi утворення і використання централiзованого фонду грошових коштiв держави.

Дефiцит державного бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефлятор ВВП — iндекс цiн, який враховує динамiку цiн та змiни в структурi виробництва, визначається як вiдношенная номiнального ВВП до реального ВВП.

Дефляцiйний розрив — такий стан економiки, за якого сукупнi витрати меншi, нiж вартiсть потенцiйного обсягу нацiонального виробництва, що зумовлює падiння загального рiвня цiн.

Дефляцiя— тривале зниження рiвня цiн в економiцi.

Додана вартiсть — вартiсть створена в процесi виробництва на конкретному пiдприємствi, яка визначає його реальний внесок у створення ВВП. Включає заробiтну плату, прибутки, податки на виробництво за вирахуванням субсидiй на виробництво. Визначається як рiзниця між виручкою вiд реалiзації i вартiстю сировини та матерiалiв придбаних у постачальникiв i використаних у виробництвi.

Екзогеннi змiннi — величини, що перебувають поза макромоделлю.

Економiчна безпека — спроможнiсть країни нейтралiзувати дiю негативних зовнiшнiх факторiв власними внутрiшнiми ресурсами.

Економiчна ефективнiсть — досягнення найвищих результатiв за найменших витрат, вiдображається у зниженнi сукупних витрат на одиницю продукцii.

Економiчна полiтика — сукупнiсть економiчних цiлей та завдань, а також цiлеспрамованих дiй держави на господарськi процеси на макро- i мiкрорiвнях з метою створення i удосконалення рамкових умов економiчного розвитку в межах обраного суспiльного ладу.

Економiчна рiвновага — стан економiки, за якого попит дорiвнює пропозицiї i жоден учасник ринку не зацiкавлений змiнювати запланованi обсяги купiвлi-продажу. Розрiзняють стiйку, нестiйку i загальну економiчну рiвновагу. Економiчва рівновага стiйка, якщо пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, якi порушують рiвновагу, економiчна система сама пiд впливом внутрiшнiх сил повертасться у стан рiвноваги. Економічна рiвновага нестійка, якщо, порушена, пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, макроекономiчна рiвновага не вiдновлюється. Загальна економічна рiвновага — стан економiки, за якого на всiх ринках — економiчних благ, грошей, iнвестицiй, працi, заощаджень — рiвновага досягається одночасно.

Економiчна система — певним чином упорядкована система зв'язкiв між виробниками i споживачами матерiальннх i нематерiальнях благ i послуг.

Економiчне зростання — довгострокова тенденцiя збiльшення потенцiйного рiвня виробництва за умов повної зайнятостi.

Економiчний дирижизм — активна участь держави у визначеннi напрямiв та динамiки соцiальноекономiчного розвитку краiни на основi використання широкого спектра економiчннх методiв та фiнансових


 
Загрузка...