REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...

Головна Медицина → Гострі стани в алергології: причини, клініка, діагностика, невідкладна терапія

- серцево-судинні захворювання;

- захворювання крові, нирок, печінки;

- туберкульоз в гострий період;

- ревматизм, активна фаза;

- тривале лікування глюкокортикоїдами;

- психічні захворювання.

Лікування:

Базисна терапія. Алергодил – інгаляції перед критичним періодом. β2-агоністи пролонгованої дії, антигістамінні: кларитин, клариназа у дітей, старших за 12 років по1 т.х 2 рази, актіфед, гісманал. Кромоглікат натрію, недокроміл натрію, інтал-плюс, тайлед, тайлед-мін., СІТ.

Загострення: антигістамінні, продовжувати алергодил в аерозолі;

- ГК інгаляційні (фліксоназе, беконазе –інтраназально);

- фліксотид – 2 р. в день інгаляції;

- β2 –адреноблокатори;

- блокатори Н1-гістамінових рецепторів;

- ГК системної дії.

Кропив'янка: поява на шкірі виступаючих висипань по типу папул, волдирів червоного або блідо-рожевого кольору з еритемою по краях. Висипання появляються швидко, схильні до злиття. Зворотній розвиток – декілька годин, при хронічній флорі – висипання персистують до 24 год.

Ангіоневротичний набряк - ураження глибоких шарів шкіри: набряк голови, шиї, кистей рук, ін. Шкіра над ними не змінена, інколи свербить. У випадку розвитку набряку гортані, анафілактичного шоку чи кишкової непрохідності можлива смерть. Може бути поєднання кропив'янки та ангіо-невротичного набряку.

Патогенез: дегрануляція опасистих клітин зі звільненням медіаторів запалення.

Найчастіше Іg Е є причиною дегрануляції опасистих клітин. При цьому в основі лежать алергічні реакції І-ІІ-ІІІ і ІV типу.

Є дві форми кропив'янки (Пыцкий В.І.,1999р.).

Алергічна:

- без супутніх захворювань органів травлення;

- з супутніми захворювання органів дихання.

Псевдоалергічна кропив'янка.

- зумовлена перенесеним гепатотоксичними інфекціями (гепатит А і В, малярія, сепсис, дизентерія, ін.);

- пов'язана з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, нестероїдних протизапальних;

- зумовлена паразитарними інвазіями;

Класифікація S.Fineman (1984) передбачає етіологічний принцип:

- імунологічна (І-ІІ-ІІІ типи);

- анафілаіктоїдна (вроджений ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до гістаміну);

- фізична: дерматографія, холодова, теплова, сонячна, холінергічна, аквагенна, від механічного здавлення;

- змішана форма: папульозна, пігментна кропив'янка; мастоцитоз системний, прояви інфекційних захворювань, дифузних захворювань сполучної тканини, ендокринопатій; ідіопатична, психогенна.

Клініка. Кропив'янка і ангіоневротичний набряк до 6 тижнів – гострі форми захворювання. Це по суті справжні алергічні реакції на харчові, пилкові алергени, медикаменти. Завжди є симптоми атопії.

Клінічні симптоми появляються досить швидко з моменту контакту з алергеном (від кількох хвилин до години). При цьому лікарські препарати, укуси комах можуть викликати системні реакції. Причини цих гострих форм алергічних реакцій м.б. вірусна інфекція (формування комплексу антиген-антитіло з наступною активацією комплементу, утворення С3а, С5а і зв'язування з опасистими клітинами). Кропив'янка при сироватковій хворобі в своїй основі також має комплемент – опосередкованому дегрануляцію опасистих клітин.

Хронічна кропив'янка та ангіоневротичний набряк.

Інтермітуючий їх перебіг > 6 тижнів розцінюється як хронічне захворювання. У пацієнтів немає ознак атопії, у них не підвищений Іg Е. Харчові алергени рідко провокують ці стани. Шкірне алерготестування не є інформативним. Часто провокують загострення емоційні стреси. Цитокіни, які продукують опасисті клітини, сприяють збільшенню кількості цих клітин в зоні ураження і знижують перебіг чутливості їх до цих же цитокінів.

Доказаною є аутоімунна природа хронічної кропив'янки. Часто вона супроводжує системні захворювання. В основі – утворень Іg Е – аутоантитіл, направлених проти Fc-фрагменту Іg Е на опасистих клітинах. В основі розвитку хронічного ангіоневротичного набряку без кропив'янки є вроджений або набутий дефіцит першого компоненту комплементу (СІ-ІНГ).

Вважають, що в основі хронічної кропив'янки є розвиток васкуліту:

- тривала персистенція висипань (3-7 днів);

- болючість, відчуття жару;

- кровопідтоки, геморагічні висипання;

- м.б. артралгії, артрити (75%), болі живота;

- гарячка;

- підвищена ШОЄ, СRР+.

Діагностика.

- антинуклеарні, антитиреоїдні антитіла;

- кріоглобуліни, холодові аглютиніни;

- визначення С3 і С4;

- гемограма;

- вірусологічні дослідження;

- дослідження функції печінки, нирок;

- обстеження на гельмінти, паразитарні інвазії;

- рентгенологічне обстеження.

Лікування: елімінація алергену, системні кортикостероїди, СЗП.

Алергічні реакції на ужалення комах.

В основі алергічних реакцій негайного типу (Іg Е антитіла), токсичний вплив отрути комах.

Алергічні реакції є ранні і пізні.

Ранні реакції (95-98%) розвиваються на протязі першої години від моменту укусу з втягненням багатьох органів і систем (анафілактичний шок).

Реакція І ст. – легка загальна алергічна реакція. Прояви з боку шкіри і слизових в основному. Характерно: генералізоване свербіння, кропив'янка, набряк шкіри, підшкірної клітковини, язика, гортані, закладеність носа. Відчуття жару, озноб, підвищення температури тіла, збудження чи пригнічення. Може бути артеріальна гіпотензія.

Реакція ІІ ст. – загальна середньої важкості. Клініка зумовлена спазмом гладких м'язів внутрішніх органів ( бронхоспазм, шлунково-кишкового тракту, міометрію у дівчаток та їх набряком. Характерно: слабкість, болі голови, порушення ЧСС і ритму, розвиток колапсу.

Реакція ІІІ ст. - важка загальна алергічна реакція. Клініка колапсу та його наслідків (ішемія міокарду, ЦНС), а також бронхоспазм, спазм м'язів шлунково-кишкового тракту. Спостерігається самовільна дефекація, сечопуск. Через 30-40 хвилин появляється кропив'янка.

Пізні реакції (2-5%) – через 6-12 годин після укусу: генералізований васкуліт з втягненням судин шкіри, внутрішних органів (печінки, нирок), ураження ЦНС (демієлінізація). Це ІІІ, частково ІІ тип алергічної реакції. М.б. системний некротизуючий ангіїт з летальним кінцем, геморагічний васкуліт, сироваткова хвороба.

Ураження ЦНС: неврити, поліневрити, мієліт, некроз Globus pallidum, енцефало-мієлополірадикулоневрит.

Псевдоалергічні пізні реакції (гістамін) – токсичні. Через 6-12 годин після укусу місцево розвивається синюшно-багровий набряк в центрі з везикулами, буллами, різке свербіння, печія. Загальна слабість, субфебрилітет, артралгії, сухість в роті. Місцеві симптоми зникають до 3-х тижнів, загальні через 3-6 днів.

Лікування: місцево – холод, обколоти 0,1%


 
Загрузка...