REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів


Загрузка...

Головна Медицина → Дуоденгальне зондування

Оснащення:

1) стерильний дуоденальний зонд:

2) штатив із пробірками;

3) лоток;

4) стерильний шприц ємкістю 10 мл;

Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, викликане пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу. Підготовка хворого до дуоденального зондування. За 2—3 дні до обстеження потрібно вилучити з харчового раціону хворого продукти, які сприяють виникненню метеоризму:

капусту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зондування проводять натще.

Послідовність дій під час виконання процедури

Введення дуоденального зонда в дванадцятипалу кишку:

1. У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та послідовність проведення процедури.

2. Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця величина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної сережки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).

3. Хворого посадіть на кушетку.

4. Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою стерильний зонд. Правою рукою — на відстані 10—15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.

5. Введіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просовуйте зонд у глотку. Якщо з'явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.

6. Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився.

7. Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій позначці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).

8. Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом ЗО хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти через воротар шлунка.

9. За допомогою повітряного поштовху визначте місце знаходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шприца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у правому підребер'ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипалій кишці. Якщо поштовх хворий відчуває в епігастральній ділянці, це означає, шо зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому випадку відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтнути зонд до другої позначки.

10. Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я гарячу грілку.

11. Нижче від рівня хворого на низькому стільчику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.

12. У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зонда самотечею виділяється рідина жовтуватого кольору. Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші фракції жовчі мутні, тому що вони мають домішки шлункового вмісту. Далі виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20— 30 хв виділяється приблизно 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.

Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірне 1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера загальної жовчної протоки.

13. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд поступово за допомогою циліндра шприца введіть один із ентеральних подразників (50 мл 33% розчину магнію сульфату, підігрітого до 38 °С, маслинову або кукурудзяну олію, 40% розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.

Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, введених внутрішньом'язово.

14. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в'язка жовч темно-маслинового кольору. У нормі вона виділяється протягом 20—ЗО хв у кількості 50—60 мл.

При застійних явищах у жовчному міхурі об'єм порції В може збільшуватися і, навпаки, при хронічному холециститі кількість жовчі цієї порції може зменшуватися.

15. Слідом за другою порцією з'являється печінкова жовч — порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.

16. Після одержання третьої порції зонд витягніть.

17. Промаркіруйте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабораторії якомога швидше в зв'язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте до лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.

Запам'ятайте! У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування припиніть і повідомте лікаря.

2. Розчин магнію сульфату не всі хворі переносять добре: у одних виникає біль у правому підребер'ї, у інших — пронос. У такому разі 33% розчин сульфату магнію слід замінити на інший ентеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не рекомендується призначати при колітах зі схильністю до проносів.

3. Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабораторії, додайте в кожну пробірку 5—8 крапель 10% розчину формаліну, який припиняє дію ферментів.

4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, то перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий приймає один раз на ніч по б крапель 0,1% розчину атропіну сульфату за призначенням лікаря.

Надання допомоги при можливому ускладненні. Концентрований (33%) розчин магнію сульфату викликає не тільки випорожнення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетативної нервової системи, в результаті чого у хворих може спостерігатися слабкість, запаморочення, серцебиття, падіння артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенне повільно 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, який є антагоністом магнію сульфату.

Послідовність дій під час підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка

1. Поясніть хворому особливості дієти протягом 2—З днів до обстеження: з харчового раціону хворий повинен вилучити чорний хліб, молоко, бобові, овочі, фрукти, тобто ті продукти, що спричиняють метеоризм і дають велику кількість шлаків.

2. Уранці, в день обстеження, забороняється палити, приймати ліки та рідину.

3. Проінформуйте хворого, що обстеження проводиться натще, а останній прийом легкої вечері має бути не пізніше 21-ї години.

4. Увечері та вранці за 2 год до обстеження поставте


 
Загрузка...