REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Музика → Українська фортепіанна музика

"Українська фортепіанна музика"

Одну з найважливіших галузей радянської інструментальної музики становить фортепіанна педагогічна література. Вона допомагає виховувати художній світогляд, музичні смаки молодого покоління, формувати основи виконавської майстерності.

Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце у радянському педагогічному репертуарі.

У створенні її українські композитори набули великого позитивного досвіду.

І сьогодні в дитячій інструментальній музиці українських композиторів часто в тій чи іншій мірі почувається відгомін творчих принципів Ковалевського. Створений у 1936році альбом "24 дитячі п'єси для фортепіанно". В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики.

Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п'єс і особливо з "Детским альбомом" Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому композиторові.

Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр.

Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п'єсах "Пастораль", "На узліссі", епічних - в "Українській народній пісні".

Народно-пісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального характеру ("Танкова"). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов'язаних з образами природи ("За метеликом", "Ранком у садочку", "Дощик").

Тональний план "24 дитячих п'єси" сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритмом допомагає його розкриттю.

В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії.

Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супроводжується органними звучаннями басу.

Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи.

У "24 дитячих п'єсах" Косенка фактура з переважною кількістю чорних клавіш застосовується у п'єсах і кантиленного і моторного типу. Характерно, що майже половина п'єс збірки, від "Польки" №10 до "Гуморески" №19 оформлені саме так. Вказані п'єси – однаково корисний матеріал і для виховання навичок співучого легато ("Пастораль, "Мелодія", "Колискова пісня") і для інтенсивного розвитку пальцевої і кистьової легкості, швидкості, загальної вільності і незалежності рухів рук і пальців ("Полька", "В похід", "Дощик", "Етюд", "Скакалочка", "Балетна сумка", "Гумореска").

Поданим нижче аналізом деяких п'єс із цих груп ще раз підтверджується художньо-виховна і педагогічна цінність альбому Косенка.

"Піонерська пісня" цікава як зразок природного злиття пісенно-хорових традицій з живим впливом сучасності. Уже на початку першого куплету виразно вимальовується протиставлення одноголосного заспіву хоровим звучанням паралельними тУкраїнська фортепіанна музика
ерціями, які розгалужуються в октави, і в акорди.

Українська фортепіанна музика
"В похід". Гострий ритмічний пульс маршу змінив плавно-пісенні елементи попередньої п'єси. Мелодія прийнята фанфарними інтонаціями, що надає творові урочистого характеру.

Фортепіанне письмо п'єси – зразок зручного двоплощинного викладу, в якому піаністичний рух легко оформлюється і в самостійних фігурах на чорних клавішах і в їх чергуванні з білими.

"Українська народна пісня" – яскрава самобутня картинка, що ніби розповідає про тяжке минуле українського народу. У ній найяскравіше виступає своєрідність поліфонічного народного мислення.

Вступ п'єси – характерно народний, двотактний фрігійський заспівок у широкому упісонному викладі в інтервал чУкраїнська фортепіанна музика
ерез дві октави.

Виховання навичок співучої поліфонічної гри нерозривно пов'язане у цій п'єсі з застосуванням одного із складних для учнів прийомів педалізації – чергування педальної і безпедальної звучності – спрямованого на виявлення чистоти і виразності голосоведення, синтаксичної ясності мелодичного дихання.

К. Ігумнов вважав за потрібне постійне "процвітання" звукової атмосфери за допомогою невживання педалі у певних місцях, любив окремі барвисті "педальні плями" з "прошарками повітря" поміж ними.

Виразна катиленна "Мелодія" інтонаційно близька до "Української народної пісні".

Українська фортепіанна музика
Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.

"Казка" Косенка – яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді "казковим" є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, "билинно-богатирські", суворі інтонації пУкраїнська фортепіанна музика
роймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п'єси.

Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п'єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі.

Такої разючої сили регістровий


 
Загрузка...