REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Музика → ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ:

ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

ВСТУП

Становлення незалежної української держави неможливе без пробудження національної свідомості народу, насамперед молоді. У зв'язку з цим однією з найважливіших проблем сьогодення є відродження національної самобутності музичного мистецтва, покликаного формувати високий інтелект нації.

На сучасному етапі розвитку українська культура характеризується поглибленням уваги до відродження маловідомих сторінок національного мистецтва окремих міст і сіл. Сьогодні іде пошук не лише шляхів оновлення та популяризації музичного мистецтва, а й принципово нових перспектив і можливостей національної культури.

Одним з центрів культурного життя Західної України є місто Коломия. Ще з ХІХ століття Коломия дала поштовх розвитку музичного життя загалом у регіоні, де розгорнулася активна та цілеспрямована діяльність української інтелігенції щодо справи театру і музично–концертного життя.

Цікавим фактом в концертному житті міста був приїзд у грудні 1903 року Миколи Віталійовича Лисенка. Приїзд метра відбувся у рамках тріумфального турне по Галичині й Буковині з нагоди 35-ліття його творчої діяльності. "Коломийський Боян" під керівництвом о.Теодозія Курп'яка привіталав Миколу Віталійовича Лисенка концертом. У відповідь зворушений композитор виконав свої фортепіанні твори. За спогадами онуки композитора Ради Лисенко, за зібрані під час концертів кошти Микола Лисенко відкрив музичну школу у місті Києві.

До сьогоднішніх днів в Музеї історії міста Коломиї зберігається інструмент фірми Gustav Roster, на якому грав Микола Лисенко [Додаток №1. Фото зроблено автором і вміщено у додатку].

Неможливо перерахувати сотні і сотні вихідців з Коломиї, які стали музикантами-професіоналами, викладачами консерваторій, музичних училищ, шкіл, диригентами, співаками, оркестрантами, музикознавцями-науковцями. Це зокрема, композитори Анатолій Кос-Анатольський [80] та Ярослав Барнич [86], піаністка Дарія Гординська-Каранович [31]. Серед відомих вихованців коломийської школи: Стефанія Павлишин – доктор мистецтвознавства, довголітній професор Львівської державної академії ім.М.Лисенка; Ярема Якуб`як – кандидат мистецтвознавства, професор, автор ряду редакцій творів українських композиторів минулого, посібника з сольфеджіо; Богдан Луканюк – лауреат Шевченківської премії, дослідник фольклору, організатор конференцій з проблем народної творчості; Юрій Ясіновський – доктор мистецтвознавства, професор, дослідник давньої української музики, церковної спадщини, автор ряду публікацій, зокрема, унікальної для української та зарубіжної науки праці "Український та білоруський ірмологіони" [5, с.163] та інші.

Особливою гордістю Коломиї є вихованець музичної школи Олександр Козаренко – доктор мистецтвознавства, композитор, піаніст, лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім.М.Лисенка (Львів, 1986 рік), дипломант Всеукраїнського конкурсу камерних виконавців (Київ, 1987 рік), лауреат премії ім.Л.Ревуцького в галузі композиції (Київ, 1996 рік), організатор фестивалів ім.А.Кос-Анатольського (Коломия, 1986 – 2004 рр..)

Значні відомості про життя Коломиї першої половини ХХ століття можна отримати з багаточисельних спогадів, що надруковані українською діаспорою у збірнику статей "Коломия і Коломийщина": "... музичне життя Коломиї вирувало і в загально–освітніх навчальних закладах: школах, гімназіях. Вже на початку ХХ ст. при Коломийській гімназії постійно діяв симфонічний оркестр, який складався виключно з учнів – гімназистів" [41, с.157].

У збірці споминів про життя Коломиї початку ХХ ст. "Над Прутом у лузі...", виданої українськими емігрантами–вихідцями з Коломиї, надруковано статтю Г.Лагодинської–Залеської "З музичного життя Коломиї" [56, с.371-382]. Ця публікація є розповіддю про діяльність в Коломиї різноманітних музично–мистецьких осередків і установ, зокрема філії Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка, де відбувалася ґенеза професійної піаністичної освіти Коломиї.

Слід зауважити, що вивчення історії музичного мистецтва Коломиї особливо активізується в 90-х роках ХХ століття. Автори досліджень (Л. Баб'юк, Л. Кияновська, М. Черепанин, Ю. Ясіновський) намагаються дати об'єктивну оцінку суспільним явищам, що відбувались у період боротьби за національну культуру, роблять спроби простежити основні віхи зародження і розвитку музично–театрального руху на галицьких землях як передумови розвитку освіти та культури, а також реабілітувати тих людей, які своєю подвижницькою працею сприяли національному поступу.

Питання музично–концертного життя Коломиї було темою доповідей і дискусій міжнародної наукової конференції "Музика Галичини - Musica Galiciana", що відбулася у вересні 2000 р. в Коломиї і була приурочена до Х Міжнародного з'їзду та фестивалю гуцулів. Так, Л.Баб'юк у статті "З музичного життя Коломиї" зауважила: "... музика мала тут глибокі народні традиції і базувалася на національному грунті" [5, с.149-164].

Вивченню фортепіанного мистецтва західно-українського регіону присвячено роботи: Т.Кальмучин–Дранчук [30], Н.Кашкадамової [32] І.Таран[79]. Однак, названі праці вивчають не всі аспекти досліджуваної проблеми, практично не торкаючись питання фортепіанного мистецтва Коломиї.

Джерелознавчу базу дослідження склали архівні матеріали Державного архіву Івано–Франківської області, фонди Музею коломийської дитячої музичної школи №1, зокрема "Альбом пам'яті Романи Володимирівни Клапоущак" [2], періодична преса Коломиї другої половини ХХ – початку ХХІ ст., документи приватних архівів мешканців Коломиї. Неабияку значимість мають численні фотографії, які представлено в додатках.

Велику допомогу у відновленні маловідомих сторінок становлення і розвитку фортепіанного мистецтва Коломиї автору надали спогади Любов Дмитрівни Станкевич (учениця Євстахії Костянтинівни Ласійчук) – колишнього педагога Коломийської ДМШ №1. Значну інформацію щодо просвітницько-педагогічної діяльності провідного викладача по класу фортепіано Романи Володимирівни Клапоущак-Гумілович представила Веслава Францівна Ясіновська.

У зв'язку з майже повною відсутністю матеріалів щодо фортепіанної освіти Коломиї у пресі, та періодичних виданнях автор дослідження мала особисті зустрічі з багатьма піаністами сучасності: М.І.Гулою, О.Й.Русаковою, Н.М.Симчич, Л.Я.Хомич і іншими.

Однак, як засвідчує аналіз існуючого архівного і довідково–пізнавального матеріалу, в українському музикознавстві до цього часу немає дослідження, яке би повністю і комплексно висвітлювало минуле та сьогодення фортепіанного мистецтва в Коломиї. Саме розрізненість і обмеженість задокументованого наявного фактологічного матеріалу зумовило актуальність нашого дослідження і вибір теми магістерської роботи: "Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність".

Предмет дослідження становлять основні засади фортепіанного мистецтва Коломиї у ХХ столітті.

Метою наукового дослідження стало вивчення генези піаністичної освіти Коломиї.

Відповідно до зазначеної мети у роботі зроблено спробу розв'язати наступні завдання:

  • Здійснити аналіз стану досліджуваної проблеми в


  •  
    Загрузка...