REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Релігієзнавство → Духовна культура і сучасне првослав’я

Різдва Христова", до 7 – 6 р. до нашої ери, оскільки іудейський цар Ірод I Великий помер у 4 р. до нашої ери.

У якості святкової дати спочатку було обране свято Богоявления, що відзначається з II сторіччя християнами Єгипту як чекання Божественного Рятівника. Проте з IV сторіччя свято Різдва Христова був віднесений на день зимового сонцестояння, що широко відзначався народами Середземномор'я, тоді як Богоявлення ототожнене з Водохрещенням Господнім.

Водохрещення Господнє. Святкується 19 січня. Походження свята пов'язано з проповіддю пророка Іоанн Хрестителя, що возвістили швидке пришестя Рятівника і закликав людей до покаяння. Над розкаюваний Іоанн чинив обряд обмивання в ріці Йордан, що символізує початок праведного життя. У слов'янських перекладах Нового завіту грецьке слово "баптизму" (обмивання) було передано як "водохрещення" (у зв'язку з наступним освяченням Христом обряду обмивання своєю хресною жертвою).

Відповідно до розповіді Священного писання даний обряд Іоанн учинив, і над з'явившимся до нього Ісусом. У момент водохрещення Ісуса голос Бога з небес сповістив про нього як про Сина Божого, а Святий Дух зійшов на Христа у виді голублячи. Свято Водохрещення Господнього іменують також Богоявленням.

СтрітенняГосподнє. Святкується 15 лютого, на 40-й день після Різдва Христова. Введений Єрусалимською церквою з IV сторіччя в пам'ять про приношення немовляти Ісуса в Єерусалимський Храм для присвяти його Богу. Під час присвяти відбулася зустріч ("стрітення") Ісуса зі старцем Симеоном, що жив при храмі, якому було предвіщено, що він при житті побачить Рятівника.

Благовіщение. Святкується 7 квітня. Встановлений у пам'ять про явище Діві Марії архангела Гавриїла, що сповістив про майбутнє народження Сина Божого. Затверджений у IX сторіччі численням 9 місяців тому від Різдва Христова.

ПеретворюванняГосподнє. Святкується 19 серпня. Встановлений у пам'ять про перебування Христа на горі Фавор, коли під час молитви колишні з ним апостоли Петро, Іоанн і Іаков побачили Ісуса перетвореним Божественним Світлом, в оточенні пророків Мойсея і Іллі. Свято відзначалося в Палестині як початок збору перших плодів. У зв'язку з цим у східному християнстві затвердився звичай освячення перших плодів (яблук, винограду) у свято Перетворювання Господнього, після чого вирішувалося вживати їх у їжу.

Успіння Пресвятої Богородиці. Відзначається 28 серпня в пам'ять про смерть Богоматері, що після Воскресіння Христова жила в будинку апостола Іоанн Богослова. Її смерть наступила біля 48 р. нашої ери в м. Єфесе, де Іоанн Богослов жив після посилання. Деякі церковні історики місцем її смерті називають Гефсиманію. У обох пунктах є храми, присвячені Успінню Богоматері.

Крім двунадесятих свят шануванням у православ'ї користуються Великі свята, пов'язані з важливими подіями церковної історії: Обрізання Господнє (у пам'ять про вчинення над немовлям Ісусом древньойудейського обряду обрізання) – святкується 14 січня; Різдво Іоанн Предтечі (Хрестителя) – святкується 7 липня; День Першоверховних апостолів Петра і Павла (встановлений у пам'ять їхньої мученицької смерті під час антихристанських гонінь при римському імператорі Нероні в 64 р.) – відзначається 12 липня; Усікновення глави Іоанн Предтечі відзначається 11 вересня; Покров Пресвятої Богородиці (установлений на основі легендарного бачення візантійським подвижником Олексієм Божим – святкується 14 жовтня.

Інші, менше значні свята присвячені окремим святим (даті їхньої смерті або прославляння церквою), знаменним подіям в історії православ'я, а також особо шанованим іконам. У першу неділю після Дня Святої Трійці відзначається День Усіх Святих – загальне свято усіх святих, шанованих у православ'ї.

Крім свят велику роль у православ'ї грають пости – періоди стримування від тваринної пиши, почуттєвих задоволень і розваг – із метою досягнення молитовного зосередження. Головні серед них – чотири багатоденних пости: ВеликийПіст (сім тижнів перед Великоднем – духовне готування до свята Воскресіння Христова);

Петрів Піст (від свята Усіх Святих до Дня Першоверховних апостолів Петра і Павла); УспіфнскийПіст (два тижні перед Успінням Богородиці); Різдвяний піст (від Дня апостола Пилипа 27 листопада до Різдва Христова).

Прийнято також одноденні пости: середа і п'ятниця протягом усього року, крім святкових "суцільних" тижнів (у середу Ісус був відданий у руки ворогів, у п'ятницю – розіп'ятий); переддень Водохреща Господня ("водохресний святвечір"); День Усікновення голови Іоана Предтечі; День Спорудження Хреста Господнього.

Висновок

Хотілось би зауважити, що вивченням основ православ'я займалися найбільші історики і теологи, філософи всіх часів. Але ніхто з них так і не спромігся систематизувати процес вивчення даної теологічної системи. А поділ вивчення способу життя людини, його побутової культури і з іншої сторони православного християнства дуже посприяло б принципу об'єктивності думки про дану теологічну систему. Я говорю про те, що не правильно вважати Православ'я християнством. У культурологічному аспекті я розділяю Православ'я і Православне Християнство лише тому, що культура також ділиться на дві сторони: релігійна і побутова. От саме побутова сторона, поглинувши поганські забобони і культи на основі церковного календаря і стала Православ'ям, а те, що називають Православним Християнством є складною теологічною системою і її могли сповідати тільки ті, хто мали до богослужіння безпосереднє відношення, та й то не усе з них.

І говорити сьогодні про відродження тієї духовності, що ніби була, не можна, тому що духовність у розумінні святості не існувала, і в розумінні гуманності також була відсутня. Про більшу гуманізацію в загальному розумінні ми можемо говорити тільки як про час зрілості Радянської держави. Так, не дивлячись на репресії, диктатуру, розвиток гуманістичного початку в людині в 50-60х роках ХХ сторіччя було на високому рівні в порівнянні з рівнем ХІХ сторіччя, коли, як думають сучасні дослідники культури і була та сама духовність людини. І те, що подає Православ'я зараз є скоріше істинно народною культурою, а не релігією. Народною культурою, що поглину4ла всі досягнення слов'ян за 12 сторіч.

Список використаної літератури

  • Оверкій Що таке православ'я? – М., 1996.

  • Алов А.А. Світові релігії. – М.: Пріоритет, 1998. – 234 с.

  • Бессонов М.Н. Православ'я в наші дні. – М.: Політична література, 1990.

  • Лихачов Д.С. Земля рідна. – М.: Просвітництво, 1983. – 180 с.


  •  
    Загрузка...