REFERATUA.ORG.UA — База українських рефератів



Головна Статистика → Cтатистичний аналіз трудомісткості

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ТУРИЗМУ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

"Статистичний аналіз трудомісткості"

Виконала:

студентка групи Т-04

ЛЬВІВ – 2006

Перехід України від адміністративно-командної економіки до ринкової, яка базується на широкому використанні економічних методів, активізує ряд соціально-економічних проблем. Зараз уже нікого не дивує безробіття, соціальна напруженість в суспільстві, які спричинились в Україні з переходом до ринкових відносин. За порівняно короткий період часу прийнято низку, хоч і не досить досконалих, законодавчих актів, які покликані регулювати відносини на ринку праці; в закладах освіти здійснюється підготовка спеціалістів за новими спеціальностями; у наукових журналах і збірниках усе частіше з'являються статті, присвячені трудовим відносинам, соціальному захисту, регулювання зайнятості населення, соціальному партнерству.

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджу ту незаперечну істину, що результативність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази та соціальних аспектів господарювання.

На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним направленням розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва і ріст на цій основі продуктивності праці.


мал. 1. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці.

Залежно від цілей аналізу розраховують трудомісткість окремих робіт, операцій, виробів.

Технологічна трудомісткість (Тт) – визначається затратами праці основних робітників відрядників і погодинників. Вона розраховується за виробничими операціями, деталями, вузлами, готовими виробами.

Трудомісткість обслуговування (То) – являє собою затрати праці допоміжних робітників основних цехів і всіх робітників допоміжних цехів і підрозділів, зайнятих обслуговуванням виробництва. Її розрахунок здійснюється за кожною операцією, виробом або пропорційно технологічною трудомісткістю виробів.

Виробнича трудомісткість (Тв) – складається з трудомісткості технологічної і трудомісткості обслуговування, тобто це затрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці робіт:

Тв = Тт + То .

Трудомісткість управління (Ту) – складається із затрат праці керівників, спеціалістів, службовців. Одна частина таких затрат, яка безпосередньо пов'язана з виготовленням виробів, належить до їх пропорційно виробничої трудомісткості.

Повна трудомісткість продукції (Тп) – відбиває всі затрати праці на виготовлення кожного виробу і всієї кількості виробів. Вона визначається за формулою:

Тп = Тт + То + Ту = Тв + Ту.

Розрізняють трудомісткість нормативну, планову і фактичну.

Нормативна трудомісткість розраховується на підставі діючих норм праці: норм часу, норм виробітку, норм часу обслуговування, норм чисельності. Вона використовується для визначення загальної величини затрат праці, необхідних як для виготовлення окремих виробів, так і для виконання всієї виробничої програми.

Планова трудомісткістьвідрізняється від нормативної на величину зниження працезатрат, запланованих у поточному періоді, за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів.

Фактична трудомісткість визначається як сума здійснених затрат праці на випущений обсяг продукції або виконаний обсяг робіт.

З точки зору дослідження праці розрізняють основну і додаткову трудомісткість та матеріаломісткість. Це по суті своїй теоретичне розділення в дійсності дозволяє визначити напрями досліджень, що мають за мету зниження непродуктивних затрат праці і втрат робочого часу, трудомісткості і матеріаломісткості, а завдяки цьому – досягнення росту продуктивності праці і покращення економічних результатів.

Основна трудомісткість – це трудомісткість, яка була б необхідною, якщо б ідеально сконструйований виріб вироблявся на правильно підібраних машинах із застосуванням найбільш досконалих методів праці і без втрат часу.

Cтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткостіCтатистичний аналіз трудомісткості

Основна трудомісткість.

Додаткова трудомісткість:

- викликана неправильною конструкцією виробу;

- обумовлена недосконалими методами виробництва.

Час витрат:

- з організаційно технічних причин;

- з причин, що залежать від робітника.

Додаткова трудомісткість – це додатковий робочий час, витрачений на виробництво виробу при неправильних організаційно-технічних умовах. Він виражається різницею між фактичною і основною трудомісткістю, а також витрат робочого часу є основною метою дослідження і вдосконалення процесів праці.

Додаткову трудомісткість визначають:

Неправильна конструкція виробів, тобто недостатня технологічність конструкції; недостатній степінь типізації виробу або його частин; невідповідні технічні умови на матеріали; надто високі вимоги, що висуваються до якості продукції;

Недосконалі методи виробництва, а саме –неправильний підбір або використання машин та інструментів; неправильні параметри технологічного процесу; невідповідний розподіл робочого процесу на операції, що приводять до зайвих маніпуляцій з предметами праці і до зайвого руху виконавців; неправильне виконання робочих функцій, що приводить до зайвих рухів і зусиль робітника;

Час, витрачений з організаційно-технічних причин, тобто велика різнорідність виготовлюваних підприємством виробів і пов'язані з цим дрібні серії виготовлюваної продукції; зміни конструкції виробу в ході його виробництва; помилка планування виробництва і недогляд в роботі транспорту, що викликають затримку в забезпеченні засобами виробництва і матеріалами; поганий технічний стан або аварії машин і обладнання, обумовлені неплановим і недостатнім доглядом за ними і несвоєчасним ремонтом; нечітка робота відділу інструментального господарства, що приводить до простоїв на робочих місцях; невідповідні умови праці, що викликають зниження продуктивності праці; недостатній рівень безпечності гігієни праці;

Час витрачений з причин, що залежать від робітника, тобто запізнення, неявки на роботу, необґрунтовані перерви, низька інтенсивність праці; недостатня якість праці, що приводить до виникнення браку; недотримання правил техніки безпеки, що приводить до перерв в роботі або непрацездатності.

Все перераховане вище визначає напрями дослідження праці, його об'єм і предмет, а також задачі вдосконалення процесів праці.

Перелічені факти, які негативно впливають на трудомісткість в бік її зниження, і на виробничий процес в цілому, частково є нормованими. Розгляд з метою усунення непродуктивних її витрат вимагає по елементного аналізу, і, як результат, складається чітко визначені міроприємства по зниженню втрат. Заходи по усуненню ненормованих затрат праці тісно пов'язані з попередніми і носять організаційний характер.

Слід звернути належну увагу на наступні етапи системи управління техніко-організаційним розвитком:

Розвиток організації, планування і управління виробництвом.

Вдосконалення організації підготовки виробництва.

Підвищення рівня кооперації, спеціалізації і комбінування виробництва.

Раціоналізація основних виробничих процесів.

Організація технічного контролю якості.

Вдосконалення організації допоміжних і обслуговуючих процесів.

Покращення оперативного управління виробництвом.

Підвищення рівня механізації управлінської праці, вдосконалення обліку, звітності і діловодства.

Впровадження перелічених заходів прямим чином здійснюють глобальний вплив як на саму організаційну структуру, так і на окремі етапи виробництва.

Але конкретне значення для складання проекту заходів, які мають на меті усунення непродуктивних втрат має:

Вдосконалення організації праці.

Розділення і кооперація праці на основі впровадження колективних його форм, суміщення професій, розширення зон обслуговування.

Організація і обслуговування робочих місць на основі впровадження типових проектів.

Вивчення і поширення передових прийомів і методів праці.

Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів.

Вдосконалення нормування праці.

Покращення умов праці.

Вище було сказано про розрахунок трудомісткості для підприємств, які виготовляють матеріальну продукцію. Набагато тяжче визначити обсяг трудомісткості для підприємств, які надають послуги, а особливо для сфери туризму. Основним продуктом туризму є тур. Затрати часу і праці для виготовлення одного туру є різними і залежать від кваліфікації працівників, відстані до країни, куди хоче поїхати турист, рівня маршруту та ін.

Таблиця трудомісткості створень турів по різним напрямкам.

Назва турфірми

Тур в межах України (в днях)

Тур по Європі (в днях)

Тур на інші континенти (в днях)

Алла

1

9

12

Євро-Софія

2

7

15

Колізей

1

6

13

Клуб мандрівників

3

10

12

Орія

2

9

14

Виходячи з даних таблиці, у середньому, на створення туру:

  • в межах України потрібно 1,8 днів;

  • по Європі – 8,2 дні;

  • на інші континенти – 13 днів.


 
Загрузка...